{"title":"РЕАКЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ НА ЗБРОЙНЕ ВТОРГНЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В УКРАЇНУ (лютий – квітень 2022 року)","authors":"Михайло Коваль, Сергій Сегеда, Василь Шевчук","doi":"10.33099/2707-1383-2023-47-1-7-31","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Широкомасштабне збройне вторгнення російської федерації (далі — рф) в Україну викликало жорстку реакцію міжнародного співтовариства, яке засудило цю пряму агресію проти суверенної держави України, а рф визнана країною-агресором, що відкрито порушила міжнародні та між- державні угоди, розв’язавши на європейському континенті загарбницьку війну. У статті висвітлюється реакція міжнародних інституцій, демо- кратичних країн світу на збройне вторгнення рф в Україну. Ними було застосовано різні механізми тиску на росію, щоб примусити її військово- політичне керівництво вивести війська та військову техніку з української території, що не дало бажаного результату. Світова спільнота усвідо- мила реальність російської воєнної загрози і для інших європейських країн. \nГероїчний опір Сил оборони України, їх успіхи у захисті Києва, від- битті ворога на стратегічних напрямках у лютому – на початку квітня 2022 року сприяли зміні ставлення до України: лідери країн Заходу пе- рейшли від висловлення занепокоєння діями рф до військової, гуманітар- ної, фінансової допомоги українцям. Тоді ж сформувалася дипломатична та військова коаліція держав світу з метою забезпечення злагодженої підтримки українців у їх боротьбі проти російських окупантів. Військо- во-політичні завдання України — перемогти у російсько-українській війні та відновити територіальну цілісність України у її міжнародно визна- них кордонах — співпали з інтересами цивілізованих країн світу.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":"7 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Воєнно-історичний вісник","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2023-47-1-7-31","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Широкомасштабне збройне вторгнення російської федерації (далі — рф) в Україну викликало жорстку реакцію міжнародного співтовариства, яке засудило цю пряму агресію проти суверенної держави України, а рф визнана країною-агресором, що відкрито порушила міжнародні та між- державні угоди, розв’язавши на європейському континенті загарбницьку війну. У статті висвітлюється реакція міжнародних інституцій, демо- кратичних країн світу на збройне вторгнення рф в Україну. Ними було застосовано різні механізми тиску на росію, щоб примусити її військово- політичне керівництво вивести війська та військову техніку з української території, що не дало бажаного результату. Світова спільнота усвідо- мила реальність російської воєнної загрози і для інших європейських країн.
Героїчний опір Сил оборони України, їх успіхи у захисті Києва, від- битті ворога на стратегічних напрямках у лютому – на початку квітня 2022 року сприяли зміні ставлення до України: лідери країн Заходу пе- рейшли від висловлення занепокоєння діями рф до військової, гуманітар- ної, фінансової допомоги українцям. Тоді ж сформувалася дипломатична та військова коаліція держав світу з метою забезпечення злагодженої підтримки українців у їх боротьбі проти російських окупантів. Військо- во-політичні завдання України — перемогти у російсько-українській війні та відновити територіальну цілісність України у її міжнародно визна- них кордонах — співпали з інтересами цивілізованих країн світу.