РОЗВИТОК БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ, У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Тетяна Павлюк
{"title":"РОЗВИТОК БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ, У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ","authors":"Тетяна Павлюк","doi":"10.26886/2311-4517.7(92)2023.6","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті – проаналізувати процеси розвитку бальної хореографії в Україні, у другій половині ХХ – початку ХХІ століття. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети – використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна полягає в дослідженні та аналізуванні тенденцій розвитку бальної хореографії в Україні, у другій половині ХХ – початку ХХІ століття. Висновки. Специфікою формування вітчизняної бальної хореографії є його тривале існування в системі художньої самодіяльності. Найбільш вагомим періодом його повоєнного відродження були 1960–70–ті роки. Внаслідок послаблення ідеологічного тиску за часів хрущовської відлиги та після проведення Всесвітнього фестивалю молоді (1957 р.) активізувалось поширення зарубіжної танцювальної культури. Радянська бальна хореографія саме в цей період набула своєї сталості, організаційної структурованості, масового поширення і змістовного збагачення. Це зумовило своєрідність вітчизняної системи самодіяльного хореографічного мистецтва, де одночасно із міжнародними бальними танцями впроваджувались новоутворені хореографічні бальні форми псевдоетнічного походження (радянська програма бальних танців).У радянські часи в Україні виокремилися декілька областей, де бальний танець зазнав активного розвитку. Центрами мистецтва бальної хореографії стали Київ, Харків, Львів, Донецьк, Полтава, Запоріжжя, Севастополь та деякі інші великі міста країни. У ролі тренерів, керівників аматорських та професійних колективів, представники вищезазначених шкіл з успіхом передають наступному поколінню набутий досвід, що надає право говорити про спадковість виконавських і тренерських традицій у бальній хореографії та існування в Україні регіональних шкіл бального танцю. Ключові слова: бальна хореографія, бальний танець, європейська та латиноамериканська програми бальних танців, сценічний бальний танець, конкурсний танець.","PeriodicalId":86600,"journal":{"name":"Scientific review","volume":"78 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Scientific review","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26886/2311-4517.7(92)2023.6","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Мета статті – проаналізувати процеси розвитку бальної хореографії в Україні, у другій половині ХХ – початку ХХІ століття. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети – використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна полягає в дослідженні та аналізуванні тенденцій розвитку бальної хореографії в Україні, у другій половині ХХ – початку ХХІ століття. Висновки. Специфікою формування вітчизняної бальної хореографії є його тривале існування в системі художньої самодіяльності. Найбільш вагомим періодом його повоєнного відродження були 1960–70–ті роки. Внаслідок послаблення ідеологічного тиску за часів хрущовської відлиги та після проведення Всесвітнього фестивалю молоді (1957 р.) активізувалось поширення зарубіжної танцювальної культури. Радянська бальна хореографія саме в цей період набула своєї сталості, організаційної структурованості, масового поширення і змістовного збагачення. Це зумовило своєрідність вітчизняної системи самодіяльного хореографічного мистецтва, де одночасно із міжнародними бальними танцями впроваджувались новоутворені хореографічні бальні форми псевдоетнічного походження (радянська програма бальних танців).У радянські часи в Україні виокремилися декілька областей, де бальний танець зазнав активного розвитку. Центрами мистецтва бальної хореографії стали Київ, Харків, Львів, Донецьк, Полтава, Запоріжжя, Севастополь та деякі інші великі міста країни. У ролі тренерів, керівників аматорських та професійних колективів, представники вищезазначених шкіл з успіхом передають наступному поколінню набутий досвід, що надає право говорити про спадковість виконавських і тренерських традицій у бальній хореографії та існування в Україні регіональних шкіл бального танцю. Ключові слова: бальна хореографія, бальний танець, європейська та латиноамериканська програми бальних танців, сценічний бальний танець, конкурсний танець.
二十世纪下半叶--二十世纪初乌克兰舞厅舞蹈的发展
本文旨在分析二十世纪下半叶至二十一世纪初乌克兰舞厅舞蹈的发展进程。研究方法以客观性、历史性、多因素性、系统性、复杂性、发展性和多元性原则为基础,为实现目标,采用了以下科学知识方法:问题-时间顺序、具体-历史、统计、描述、逻辑和分析。科学新颖性在于对二十世纪下半叶和二十一世纪初乌克兰舞厅舞蹈发展的趋势进行研究和分析。结论民族交谊舞编舞形成的特殊性在于其长期存在于业余艺术体系中。其战后复兴的最重要时期是二十世纪六七十年代。由于赫鲁晓夫解冻时期和世界青年节(1957 年)之后意识形态压力的减弱,外国舞蹈文化的传播得到了加强。正是在这一时期,苏联舞厅舞蹈获得了稳定性、组织结构、大众传播和内容的丰富性。这导致了国家业余舞蹈艺术体系的独创性,在这一体系中,新形成的伪民族舞蹈形式(苏联交谊舞节目)与国际交谊舞同时问世。基辅、哈尔科夫、利沃夫、顿涅茨克、波尔塔瓦、扎波罗热、塞瓦斯托波尔和其他一些大城市成为了交谊舞的编舞中心。作为教练、业余和专业团体的领导者,上述学校的代表成功地将他们的经验传授给了下一代,这使我们有权谈论舞厅舞蹈表演和教练传统的遗产以及乌克兰地区舞厅舞蹈学校的存在。关键词:交谊舞编舞、交谊舞、欧洲和拉丁美洲交谊舞节目、舞台交谊舞、竞技舞蹈。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:604180095
Book学术官方微信