{"title":"ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ПЕРЕВЕЗЕНЬ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ: ПИТАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ","authors":"Юлія Олександрівна Легеза","doi":"10.32782/lst/2023-3-7","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою наукової роботи визначено здійснення характеристики питання екологічної безпеки перевезень морським транспортом з точки зору реалізації нормативно-правових аспектів шляхом застосування заходів адміністративної відповідальності. Встановлено, що однією із складових екологічної безпеки морського простору є система гарантій його адміністративно-правового захисту, серед яких важливе значення має механізм адміністративної відповідальності. Визначено, що нормативно-правовою підставою для застосування заходів адміністративної відповідальності у сфері забруднення та засмічення морського простору України є положення, передбаченими ст. 59-1, яка розміщена у главі 7 «Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини». Підкреслено, що поряд з цим вчинення правопорушень у сфері забруднення та засмічення моря своїм об’єктом шкідливого впливу може мати порушення встановленого порядку управління, зокрема, передбаченого ст. 188-5, що полягає у «невиконанні законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків». Встановлено, що правопорушення у сфері забруднення та засмічення моря можуть пов’язуватися із корупційними ризиками та проявами, а відтак допустимим є застосування інших норм, передбачених главою 15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління». Визначено, що важливим елементом регулювання морських відносин є міжнародні угоди, такі як Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS), яка встановлює загальні принципи і норми для використання Світового океану, включаючи морську навігацію, права суден, охорону навколишнього середовища та багато інших аспектів морського права.","PeriodicalId":431987,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"6 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Law. State. Technology","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/lst/2023-3-7","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Метою наукової роботи визначено здійснення характеристики питання екологічної безпеки перевезень морським транспортом з точки зору реалізації нормативно-правових аспектів шляхом застосування заходів адміністративної відповідальності. Встановлено, що однією із складових екологічної безпеки морського простору є система гарантій його адміністративно-правового захисту, серед яких важливе значення має механізм адміністративної відповідальності. Визначено, що нормативно-правовою підставою для застосування заходів адміністративної відповідальності у сфері забруднення та засмічення морського простору України є положення, передбаченими ст. 59-1, яка розміщена у главі 7 «Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини». Підкреслено, що поряд з цим вчинення правопорушень у сфері забруднення та засмічення моря своїм об’єктом шкідливого впливу може мати порушення встановленого порядку управління, зокрема, передбаченого ст. 188-5, що полягає у «невиконанні законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків». Встановлено, що правопорушення у сфері забруднення та засмічення моря можуть пов’язуватися із корупційними ризиками та проявами, а відтак допустимим є застосування інших норм, передбачених главою 15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління». Визначено, що важливим елементом регулювання морських відносин є міжнародні угоди, такі як Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS), яка встановлює загальні принципи і норми для використання Світового океану, включаючи морську навігацію, права суден, охорону навколишнього середовища та багато інших аспектів морського права.