ВАЛЄР БОНДАР: ЖИВОПИС НА СКЛІ, ТВОРЧИЙ МЕТОД, ТЕХНІКА, МАТЕРІАЛИ, РЕСТАВРАЦІЯ

Abstract

Статтю присвячено живопису на склі українського художника-нонконформіста Валєра Бондаря (м. Харків). Художник активно працював в 1980 – 2010-х рр. на зламі епох, мав чітку громадську позицію (займався громадською діяльністю), боровся за незалежність України, що було джерелом його натхнення. В. Бондар був одним з облич Українського Харкова, впливав на нову генерацію харківських поетів та художників. В якості провідної живописної техніки художник обрав живопис на склі, вважаючи її одним з маркерів, що асоціюється саме із українською культурою. В.Бондар свідомо відмовився від мови української народної ікони, розробивши власну синтетичну мову, яка нарівні із характерним експресивним авторським рисунком, мала посилання до українського бароко та авангарду першої третини ХХ ст. Побудова фарбового шару в цілому збігалася із «скляною іконою», де основа – скло знаходилося попереду, а фарбовий шар будувався навпаки в порівнянні із класичною картиною. Через неможливість використовувати професійні художні матеріали (особливо на зламі 1980-х – 1990-х рр.), працював фарбами на водній основі різних типів (гуаш, темпера, згодом акрил) та їх сумішами. Передбачаючи ймовірні проблеми з адгезією фарбового шару до скла, художник іноді «захищав» тильний бік картин лаком або папером. Автором статті були досліджені твори В.Бондаря (колекція Харківського літературного музею, приватні збірки м.Харкова). Більшість картин мають відшарування або розшарування фарбового шару, втрати фарбового шару через використання невідповідних матеріалів та механічний вплив. В результаті експериментів була розроблена оригінальна методика консервації та реставрації живописних творів В.Бондаря. Методика, що була запропонована, дала задовільні результати і може бути використана під час реставрації інших творів художника.