ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЛОРАТАДИНУ ТА ДЕЗЛОРАТАДИНУ НА АКТИВНІСТЬ 15-ЛІПОКСИГЕНАЗИ

Abstract

Мета. Дослідження впливу антигістамінних активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) лоратадину та дезлоратадину на активність 15-ліпоксигенази в реакції ферментативного окиснення лінолевої кислоти як субстрату. Методика. Вивчення кінетичних закономірностей та механізмів інгібування 15-ліпоксигенази з використанням спектрофотометричного методу. Розрахунок кінетичних параметрів здійснювали згідно зі стандартними методиками та кінетичними моделями за допомогою програмного забезпечення SigmaPlоt 14.0. Результати. Досліджено залежність стаціонарної швидкості перетворення субстрату 15-ліпоксигеназою від концентрацій субстрату без активатора та в присутності лоратадину в різних концентраціях. Встановлено, що лоратадин дозозалежно прискорює перетворення субстрату ензимом і, таким чином, проявляє потенційні прозапальні властивості (Ka=29,60±8,28 мкМ). Показано, що у присутності дезлоратадину в концентраціях 25 мкМ, 50 мкМ, 100 мкМ в системі окиснення лінолевої кислоти 15-LOX спостерігається зменшення стаціонарної швидкості перетворення субстрату ферментом. При цьому концентрація напівмаксимального інгібування ферменту складає IC50=287,91±29,02 мкМ. Встановлено механізм інгібування 15-ліпоксигенази дезлоратадином, який відповідає моделі Mixed (Partial), тобто змішаного (часткового) типу інгібування (R2=0,9688). Наукова новизна. Вперше встановлено, що лоратадин на відміну від дезлоратадину активує 15-ліпоксигеназу, що свідчить про його потенційні прозапальні властивості. Практична значимість. Проведені дослідження доводять, що дезлоратадин може потенційно застосовуватися у якості активного фармацевтичного інгредієнта лікарських засобів з протизапальними властивостями, тому що він є дозозалежним інгібітором 15-LOX. Таким чином, використовуючи даний АФІ можна уникнути явища поліпрагмазії та значно зменшити кількість побічних реакцій в організмі людини, які зазвичай спостерігаються при традиційній терапії нестероїдними протизапальними лікарськими засобами. Зроблено висновок, що в геріатричній практиці для лікування алергічних захворювань доцільно надати перевагу лікарським засобам на основі дезлоратадину. Тривалий прийом лоратадину у людей літнього віку може провокувати посилення запального процесу і пришвидшення оксидативного стресу.