П. В. ЛУБ’ЯНИЙ, О. А. ВОЙТОВИЧ, В. П. СЛАВИЧ, І. О. КУЗЬМЕНКО
{"title":"ФОРМУВАННЯ ТАРИФУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ НА ПРИКЛАДІ РУХОВОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТА ХЕРСОНА","authors":"П. В. ЛУБ’ЯНИЙ, О. А. ВОЙТОВИЧ, В. П. СЛАВИЧ, І. О. КУЗЬМЕНКО","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.5","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Ринок послуг міського пасажирського транспорту (МПТ), що динамічно розвивається, супроводжується практично таким же динамічним підвищенням рівня цін. Необхідність регулювання цін продиктована трьома завданнями, що стоять перед МПТ: по-перше, зниження транспортної дискримінації населення тих районів міста, де з економічного погляду неефективне функціонування МПТ; по-друге, гарантоване забезпечення населення мінімальними транспортними послугами; по-третє, підвищення привабливості МПТ перед населенням, що володіє середніми доходами (які мають або має можливість придбати особистий автомобіль), що досягається шляхом підвищення якості послуг, що надаються. У радянський період регулювання ціни на МПТ переслідувало рішення переважно перших двох завдань. Однак мобілізація населення, що набирає темпи, в Україні все більшою мірою вимагає від МПТ вирішення третього завдання. Одним із механізмів здатних визначити допустимий рівень тарифу є аналіз споживчих переваг при виборі населення способу переміщення. В основі розрахунку вартості переміщень жителів м. Херсона авторами використовувався метод доцільності оцінювати транспортні витрати з допомогою наведеного часу переміщення. Таким чином, фактично понесені грошові витрати за допомогою використання різних рівнів доходів переводилися в той час, який потрібно було відпрацювати, щоб компенсувати грошові витрати. Витрачений час на пересування переводилося у вартість. Далі ця вартість підсумовувалась з фактично понесеними транспортними грошовими витратами. Викликано це протиріччям при розрахунку критерію вибору пішого переміщення. Так критерій вибору пішого переміщення був залежний від рівня доходів споживача і фактично залежав від відстані переміщення. Однак, при тому ж рівні часу воно буде по-різному сприймається людиною з різним рівнем доходу. Метою є вивчення впливу тарифу та рівня послуг МПТ на вибір міського населення способу переміщення.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"48 16","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.5","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Ринок послуг міського пасажирського транспорту (МПТ), що динамічно розвивається, супроводжується практично таким же динамічним підвищенням рівня цін. Необхідність регулювання цін продиктована трьома завданнями, що стоять перед МПТ: по-перше, зниження транспортної дискримінації населення тих районів міста, де з економічного погляду неефективне функціонування МПТ; по-друге, гарантоване забезпечення населення мінімальними транспортними послугами; по-третє, підвищення привабливості МПТ перед населенням, що володіє середніми доходами (які мають або має можливість придбати особистий автомобіль), що досягається шляхом підвищення якості послуг, що надаються. У радянський період регулювання ціни на МПТ переслідувало рішення переважно перших двох завдань. Однак мобілізація населення, що набирає темпи, в Україні все більшою мірою вимагає від МПТ вирішення третього завдання. Одним із механізмів здатних визначити допустимий рівень тарифу є аналіз споживчих переваг при виборі населення способу переміщення. В основі розрахунку вартості переміщень жителів м. Херсона авторами використовувався метод доцільності оцінювати транспортні витрати з допомогою наведеного часу переміщення. Таким чином, фактично понесені грошові витрати за допомогою використання різних рівнів доходів переводилися в той час, який потрібно було відпрацювати, щоб компенсувати грошові витрати. Витрачений час на пересування переводилося у вартість. Далі ця вартість підсумовувалась з фактично понесеними транспортними грошовими витратами. Викликано це протиріччям при розрахунку критерію вибору пішого переміщення. Так критерій вибору пішого переміщення був залежний від рівня доходів споживача і фактично залежав від відстані переміщення. Однак, при тому ж рівні часу воно буде по-різному сприймається людиною з різним рівнем доходу. Метою є вивчення впливу тарифу та рівня послуг МПТ на вибір міського населення способу переміщення.