АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНООБРОБНОГО ОБЛАДНАННЯ В ПРОЦЕСІ ОТРИМАННЯ ТЕКСТИЛЬНОЇ СИРОВИНИ

А. Ю. ЛИСИХ, С. М. КОБ'ЯКОВ
{"title":"АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНООБРОБНОГО ОБЛАДНАННЯ В ПРОЦЕСІ ОТРИМАННЯ ТЕКСТИЛЬНОЇ СИРОВИНИ","authors":"А. Ю. ЛИСИХ, С. М. КОБ'ЯКОВ","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.8","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Виробництво однотипного волокна передбачає переробку лляної сировини з метою видалення з неї волокна з максимальним очищенням його від багаття та інших неволокнистих домішок при мінімальних ушкодженнях. У статті проведено аналіз теоретичних передумов отримання однотипного волокна з застосуванням різних агрегатів під час механічної обробки стебел матеріалу. Для покращення умов обробки стебел у м'яльній частині агрегату, сировину попередньо необхідно паралелізувати з розташуванням елементів шару в осьовому напрямку агрегату. Паралелізація стебел досягається витяжкою шару оброблюваного матеріалу за рахунок різниці лінійних швидкостей м'яльних пар; при цьому швидкість руху матеріалу в кожній подальшій м'яльній парі більша, ніж у попередній. Попередньо пром'ятий у м'яльній частині агрегату шар матеріалу надходить до тріпальної частини. З останньої м'яльної пари шар надходить до вузла живлення, що подає матеріал до тріпального барабана. Робочими органами тріпального барабана є радіально розташовані бильні планки та гребені. При обертанні тріпального барабана з великою швидкістю бильні планки і гребені почергово впливають на шар матеріалу, що обробляється, і за рахунок зміни напрямку відносної швидкості відбувається зміна абсолютної швидкості елементів шару при дії планки і гребенів. При збільшенні глибини заходження рифлів підвищується тиск на шар матеріалу, що обробляється. При використанні рифлених вальців стебла проходять шлях ламаної лінії. При обробці волокна на трясильних машинах з верхнім гребеневим полем і голчастим транспортером, швидкість руху матеріалу в трясильній частині його визначається кутом випередження, величини заходження трясильних голок між голками транспортера та швидкістю транспортера. Встановлено, що для посилення процесу м'яття верхні вальці приводяться в обертання від нижніх вальців завдяки зчепленню рифлів через шар оброблюваного матеріалу, а не за допомогою шестерень. Ефективність роботи трясильних машин залежить від ряду факторів, до яких належать швидкість просування матеріалу в гребеневому полі, кількість хитань голок гребеневих валиків за одиницю часу, щільність завантаження матеріалу, кут випередження, розмах голок та положення решітки щодо кінчиків голок. Обґрунтовано доцільність використання у процесі отримання однотипного волокна льону м'яльних вальців планчастого типу з поступовим збільшенням їх окружної швидкості у напрямку руху матеріалу, що забезпечує ковзання матеріалу щодо кромки рифля вальця, та забезпечує інтенсифікацію процесу руйнування зв'язку між волокном та деревиною стебла.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"47 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.8","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Виробництво однотипного волокна передбачає переробку лляної сировини з метою видалення з неї волокна з максимальним очищенням його від багаття та інших неволокнистих домішок при мінімальних ушкодженнях. У статті проведено аналіз теоретичних передумов отримання однотипного волокна з застосуванням різних агрегатів під час механічної обробки стебел матеріалу. Для покращення умов обробки стебел у м'яльній частині агрегату, сировину попередньо необхідно паралелізувати з розташуванням елементів шару в осьовому напрямку агрегату. Паралелізація стебел досягається витяжкою шару оброблюваного матеріалу за рахунок різниці лінійних швидкостей м'яльних пар; при цьому швидкість руху матеріалу в кожній подальшій м'яльній парі більша, ніж у попередній. Попередньо пром'ятий у м'яльній частині агрегату шар матеріалу надходить до тріпальної частини. З останньої м'яльної пари шар надходить до вузла живлення, що подає матеріал до тріпального барабана. Робочими органами тріпального барабана є радіально розташовані бильні планки та гребені. При обертанні тріпального барабана з великою швидкістю бильні планки і гребені почергово впливають на шар матеріалу, що обробляється, і за рахунок зміни напрямку відносної швидкості відбувається зміна абсолютної швидкості елементів шару при дії планки і гребенів. При збільшенні глибини заходження рифлів підвищується тиск на шар матеріалу, що обробляється. При використанні рифлених вальців стебла проходять шлях ламаної лінії. При обробці волокна на трясильних машинах з верхнім гребеневим полем і голчастим транспортером, швидкість руху матеріалу в трясильній частині його визначається кутом випередження, величини заходження трясильних голок між голками транспортера та швидкістю транспортера. Встановлено, що для посилення процесу м'яття верхні вальці приводяться в обертання від нижніх вальців завдяки зчепленню рифлів через шар оброблюваного матеріалу, а не за допомогою шестерень. Ефективність роботи трясильних машин залежить від ряду факторів, до яких належать швидкість просування матеріалу в гребеневому полі, кількість хитань голок гребеневих валиків за одиницю часу, щільність завантаження матеріалу, кут випередження, розмах голок та положення решітки щодо кінчиків голок. Обґрунтовано доцільність використання у процесі отримання однотипного волокна льону м'яльних вальців планчастого типу з поступовим збільшенням їх окружної швидкості у напрямку руху матеріалу, що забезпечує ковзання матеріалу щодо кромки рифля вальця, та забезпечує інтенсифікацію процесу руйнування зв'язку між волокном та деревиною стебла.
分析在获取纺织原料过程中使用机械加工设备的情况
均质纤维的生产涉及到亚麻原料的加工,以最大限度地去除纤维中的韧皮部和其他非纤维杂质,同时将损害降到最低。文章分析了在对原料茎秆进行机械加工的过程中,使用不同的聚合体获得同种纤维的理论前提条件。为了改善设备磨粉部分的茎秆加工条件,首先必须将原料与设备轴向的层元件排列平行。茎秆的平行化是通过拉伸被加工材料层来实现的,拉伸的原因是铣削对的线速度不同;每对后续铣削对中的材料移动速度要大于前一个。在机器的铣削部分预铣削的材料层被送入撕裂部分。在最后一对铣削中,材料层被送入进料装置,进料装置将材料送入滚筒。撕裂滚筒的工作元件是径向排列的打浆棒和打浆脊。当撕裂滚筒高速旋转时,打浆条和打浆脊交替作用于待处理的料层,通过改变相对速度的方向,料层元件在打浆条和打浆脊作用下的绝对速度也随之改变。随着凹槽深度的增加,材料层所承受的压力也随之增加。使用沟纹辊时,辊茎会沿着断线轨迹移动。在带有上脊场和输针装置的摇床上加工纤维时,物料在摇床摇动部分的速度取决于前进角度、摇针在输针之间的穿透量和输针装置的速度。现已确定,为了加强破碎过程,上辊由下辊驱动,这是由于凹槽穿过被加工材料层的附着力,而不是由齿轮驱动。振动机的效率取决于多种因素,包括物料在齿场内的前进速度、齿辊针在单位时间内的摆动次数、物料装载密度、前进角度、针的跨度以及光栅相对于针尖的位置。使用平面型亚麻碾磨辊的便利性已得到证实,这种辊子的圆周速度在材料移动方向上逐渐增加,确保了材料在辊子膛线边缘的滑动,并加强了纤维与茎木之间粘合力的破坏过程。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
10
审稿时长
12 weeks
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信