{"title":"PRINCIPLES OF PUBLIC AND PRIVATE-BASED UNIVERSITY GOVERNANCE IN THE CONTEXT OF ENSURING THE EFFICIENCY OF EDUCATIONAL ACTIVITIES","authors":"Oleksandra Borodiyenko","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-22-29","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":" У статті проаналізовано принципи належного корпоративного управління (Good Corporate Governance); належного управління університетами (good university governance) (зокрема ті, які було розроблено Комітетом кафедр університетів Великої Британії (Commitee of University Chairs), Університетом Голдсміта у Лондоні (Goldsmith University of London), Університетом Торонто (University of Toronto), Асоціаціацією університетів Нідерландів (Association of Universities of the Netherlands), університетами та коледжами Англії, Уельсу та Північної Ірландії (Universities and Colleges in England, Wales and Northern Ireland); принципи, які було виокремлено на перетині феноменів належного управління університетами та належного корпоративного управління; принципи державно-громадського управління освітою. Проаналізовано практики належного управління університетами країн Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD). На основі представленого аналізу теоретично обґрунтовано принципи публічно-громадського управління у вищій освіті в контексті забезпечення ефективності освітньої діяльності: принцип залученості (забезпечення доцільної та значущої залученості до процесу управління всіх стейкхолдерів); орієнтованості на консенсус (забезпечення спільних інтересів всіх суб’єктів управління); ефективності (максимально ефективне використання ресурсів з огляду на питання сталості та захисту довкілля з орієнтацією на досягнення оптимальних результатів); оптимальності та релевантної моделі (найбільш оптимальне використання ресурсів, створення оптимальної інфраструктури управління); забезпечення сталості (спрямованість на довгостроковий стратегічний розвиток, узгодженість стратегічних пріоритетів та візії з інтересами всіх стейкхолдерів, ефективний контроль та управління ризиками); лідерства (чутливого до контексту, доброчесного, взаємодіючого, спрямованого на реалізацію місії та візії університету).","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"105 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovì zapiski","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-22-29","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті проаналізовано принципи належного корпоративного управління (Good Corporate Governance); належного управління університетами (good university governance) (зокрема ті, які було розроблено Комітетом кафедр університетів Великої Британії (Commitee of University Chairs), Університетом Голдсміта у Лондоні (Goldsmith University of London), Університетом Торонто (University of Toronto), Асоціаціацією університетів Нідерландів (Association of Universities of the Netherlands), університетами та коледжами Англії, Уельсу та Північної Ірландії (Universities and Colleges in England, Wales and Northern Ireland); принципи, які було виокремлено на перетині феноменів належного управління університетами та належного корпоративного управління; принципи державно-громадського управління освітою. Проаналізовано практики належного управління університетами країн Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD). На основі представленого аналізу теоретично обґрунтовано принципи публічно-громадського управління у вищій освіті в контексті забезпечення ефективності освітньої діяльності: принцип залученості (забезпечення доцільної та значущої залученості до процесу управління всіх стейкхолдерів); орієнтованості на консенсус (забезпечення спільних інтересів всіх суб’єктів управління); ефективності (максимально ефективне використання ресурсів з огляду на питання сталості та захисту довкілля з орієнтацією на досягнення оптимальних результатів); оптимальності та релевантної моделі (найбільш оптимальне використання ресурсів, створення оптимальної інфраструктури управління); забезпечення сталості (спрямованість на довгостроковий стратегічний розвиток, узгодженість стратегічних пріоритетів та візії з інтересами всіх стейкхолдерів, ефективний контроль та управління ризиками); лідерства (чутливого до контексту, доброчесного, взаємодіючого, спрямованого на реалізацію місії та візії університету).