{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ДЛЯ РОБОТИ В НАУКОВОМУ ЛІЦЕЇ","authors":"Майя Володимирівна Мар’єнко","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5434","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття містить аналіз сучасного стану педагогічних досліджень щодо впровадження та використання хмаро орієнтованих систем в освіті. Згідно з результатами вивчення психолого-педагогічних досліджень визначено ступінь розробленості проблеми у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Завдяки засобам хмаро орієнтованих систем відкритої науки може бути організовано та практично реалізовано навчання та підвищення кваліфікації вчителів. В умовах реформування освіти, методичного, організаційного, науково-методичного забезпечення, використання та впровадження комп’ютерних технологій проведене дослідження спрямоване на розробку хмаро орієнтованих систем інформатизації закладів освіти. Поєднання хмарних технологій та відкритої науки надає нові перспективи їх використання в підвищенні кваліфікації вчителів. Компетентність з відкритої науки, у межах даного дослідження, трактується в широкому розумінні (це здатність особи на основі знань, умінь, навичок та особистісного ставлення успішно здійснювати науково-дослідну діяльність відповідно до принципів відкритої науки) та як складник професійних компетентностей учителя природничо-математичних предметів для подальшої роботи в науковому ліцеї. Основні складники компетентності з відкритої науки було визначено в межах даного дослідження та виокремлено в чотири складники. Було спроєктовано та впроваджено хмаро орієнтовану методичну систему. Педагогічний експеримент був спеціально спланований і проведений для того, щоб перевірити ефективність хмаро орієнтованої методичної системи. Цільова група педагогічного експерименту – учителі природничо-математичних предметів. Кількість учасників експерименту становить 536 вчителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації (експериментальні групи: 395 осіб, контрольні групи: 141 особа). Педагогічний експеримент було проведено в чотири етапи: підготовчий, констатувальний, формувальний та контрольний. Ефективність розробленої методичної системи було доведено завдяки підвищенню окремих складників компетентності з відкритої науки. Одержані результати, згідно аналізу даних формувального експерименту, статистично підтверджено з використанням критерію Фішера.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"457 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Information Technologies and Learning Tools","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5434","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"EDUCATION & EDUCATIONAL RESEARCH","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Стаття містить аналіз сучасного стану педагогічних досліджень щодо впровадження та використання хмаро орієнтованих систем в освіті. Згідно з результатами вивчення психолого-педагогічних досліджень визначено ступінь розробленості проблеми у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Завдяки засобам хмаро орієнтованих систем відкритої науки може бути організовано та практично реалізовано навчання та підвищення кваліфікації вчителів. В умовах реформування освіти, методичного, організаційного, науково-методичного забезпечення, використання та впровадження комп’ютерних технологій проведене дослідження спрямоване на розробку хмаро орієнтованих систем інформатизації закладів освіти. Поєднання хмарних технологій та відкритої науки надає нові перспективи їх використання в підвищенні кваліфікації вчителів. Компетентність з відкритої науки, у межах даного дослідження, трактується в широкому розумінні (це здатність особи на основі знань, умінь, навичок та особистісного ставлення успішно здійснювати науково-дослідну діяльність відповідно до принципів відкритої науки) та як складник професійних компетентностей учителя природничо-математичних предметів для подальшої роботи в науковому ліцеї. Основні складники компетентності з відкритої науки було визначено в межах даного дослідження та виокремлено в чотири складники. Було спроєктовано та впроваджено хмаро орієнтовану методичну систему. Педагогічний експеримент був спеціально спланований і проведений для того, щоб перевірити ефективність хмаро орієнтованої методичної системи. Цільова група педагогічного експерименту – учителі природничо-математичних предметів. Кількість учасників експерименту становить 536 вчителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації (експериментальні групи: 395 осіб, контрольні групи: 141 особа). Педагогічний експеримент було проведено в чотири етапи: підготовчий, констатувальний, формувальний та контрольний. Ефективність розробленої методичної системи було доведено завдяки підвищенню окремих складників компетентності з відкритої науки. Одержані результати, згідно аналізу даних формувального експерименту, статистично підтверджено з використанням критерію Фішера.