Західноєвропейське мислення: Гайдеґґерівський поворот як деструкція (рух до джерел) або пошук нового (іншого) початку (виміру) мислення

Grani Pub Date : 2023-08-31 DOI:10.15421/172389

Віктор Окороков

{"title":"Західноєвропейське мислення: Гайдеґґерівський поворот як деструкція (рух до джерел) або пошук нового (іншого) початку (виміру) мислення","authors":"Віктор Окороков","doi":"10.15421/172389","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи. Мета статті полягає у тому, щоб, поринувши у глибини первісної свідомості (за рецептом багатьох представників некласичної філософії), виявити протиріччя європейської свідомості (у її джерел) у давньогрецькій думці й спробувати показати ресурси міфологічного мислення щодо подоланню цих протиріч. Методологія. Методологічні установки, що використовують можливості, прикордонні стани й ефекти некласичної свідомості, виявилися недостатньо ефективними для адекватного розуміння сутності людини. Використовуваний узагальнений методологічний підхід спирається на глибинні ресурси високоенергетичної свідомості, і на розшифрування можливостей антропологічного часу, що може дозволити розкрити нові горизонти людського існування. Наукова новизна. Звертаючись до сучасних вистав про змінені стани свідомості, ми спробували побачити, як виглядають дискурсивні практики розуміння свідомістю дійсності, що історично сформувалися. Таким чином, на шляху послідовно проведеної деструкції ми прагнемо добратися до перших джерел свідомості й виявити глибинні історичні механізми формування темпоральної свідомості (наскільки це можливо в сучасних умовах). Висновки. Показане, що використання основних ідей давньогрецької думки веде наукову свідомість до тупиків протиріч, які послідовно розкривалися протягом усієї наступної історії філософії й культури. Аналіз прадавніх міфологічних текстів дозволяє укласти, що грецька думка не є джерелом сучасної наукової думки, тобто для розуміння наукової думки ми повинні звернутися до більш прадавнього архаїчного мислення. Таким чином, для подолання протиріч сучасної наукової й філософської думки необхідно шукати нові альтернативні (більш прадавні) джерела розуміння історичної дійсності, насамперед, пов'язані з поглибленням у прадавню (міфологічну) думку.","PeriodicalId":55760,"journal":{"name":"Grani","volume":"266 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Grani","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/172389","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Abstract

Мета роботи. Мета статті полягає у тому, щоб, поринувши у глибини первісної свідомості (за рецептом багатьох представників некласичної філософії), виявити протиріччя європейської свідомості (у її джерел) у давньогрецькій думці й спробувати показати ресурси міфологічного мислення щодо подоланню цих протиріч. Методологія. Методологічні установки, що використовують можливості, прикордонні стани й ефекти некласичної свідомості, виявилися недостатньо ефективними для адекватного розуміння сутності людини. Використовуваний узагальнений методологічний підхід спирається на глибинні ресурси високоенергетичної свідомості, і на розшифрування можливостей антропологічного часу, що може дозволити розкрити нові горизонти людського існування. Наукова новизна. Звертаючись до сучасних вистав про змінені стани свідомості, ми спробували побачити, як виглядають дискурсивні практики розуміння свідомістю дійсності, що історично сформувалися. Таким чином, на шляху послідовно проведеної деструкції ми прагнемо добратися до перших джерел свідомості й виявити глибинні історичні механізми формування темпоральної свідомості (наскільки це можливо в сучасних умовах). Висновки. Показане, що використання основних ідей давньогрецької думки веде наукову свідомість до тупиків протиріч, які послідовно розкривалися протягом усієї наступної історії філософії й культури. Аналіз прадавніх міфологічних текстів дозволяє укласти, що грецька думка не є джерелом сучасної наукової думки, тобто для розуміння наукової думки ми повинні звернутися до більш прадавнього архаїчного мислення. Таким чином, для подолання протиріч сучасної наукової й філософської думки необхідно шукати нові альтернативні (більш прадавні) джерела розуміння історичної дійсності, насамперед, пов'язані з поглибленням у прадавню (міфологічну) думку.

查看原文本刊更多论文

西欧思想：海德格尔转向是思维的毁灭（回归本源）还是寻找新的（不同的）起点（维度）？

研究目的。文章的目的是深入原始意识的深处（根据许多非经典哲学代表人物的秘诀），揭示古希腊思想中欧洲意识（在其源头）的矛盾，并试图展示克服这些矛盾的神话思维资源。事实证明，利用非经典意识的可能性、边缘状态和影响的方法论态度对于充分理解人的本质不够有效。我们所采用的通用方法依赖于高能量意识的深层资源，依赖于对人类学时间可能性的解读，这可能会让我们揭示人类生存的新视野。谈到当代关于意识改变状态的表演，我们试图看看历史上形成的意识理解现实的话语实践是什么样的。因此，通过持续的破坏，我们试图找到意识的最初来源，并确定时间意识形成的深层历史机制（在现代条件下尽可能如此）。研究表明，使用古希腊思想的基本观点会将科学意识引向矛盾的死胡同，而这些矛盾在随后的哲学史和文化史中不断被揭示出来。通过对古代神话文本的分析，我们可以得出这样的结论：希腊思想不是现代科学思想的源泉，也就是说，要理解科学思想，我们必须转向更古老的古代思想。因此，为了克服现代科学和哲学思想的矛盾，有必要寻找新的（更古老的）理解历史现实的替代来源，这主要与古代（神话）思想的深化有关。

本文章由计算机程序翻译，如有差异，请以英文原文为准。

求助全文

约1分钟内获得全文求助全文

来源期刊

Grani

自引率

0.00%

发文量

审稿时长

3 weeks