Юрій МАКСИМЕНКО, Віталій РУДИНСЬКИЙ, Сергій ПОПОВ, Віктор МАМІЧ, Сергій ЛИТВИНОВСЬКИЙ
{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПОБУДОВИ ТИПОЛОГІЇ НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ВОЄННОЇ РОЗВІДКИ","authors":"Юрій МАКСИМЕНКО, Віталій РУДИНСЬКИЙ, Сергій ПОПОВ, Віктор МАМІЧ, Сергій ЛИТВИНОВСЬКИЙ","doi":"10.32453/3.v91i2.1375","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Розглянуто методологічний підхід до побудови типології напрямів досліджень воєнної розвідки, яка є підґрунтям для визначення пріоритетних досліджень, розробки відповідної стратегії і плану її реалізації. З’ясовано загальне розуміння сутності типології, її теоретичного та емпіричного різновидів у аспекті об’єкта та предмета цього дослідження. Побудовано приклад емпіричної типології шляхом аналізу сучасних та доступних науково-прикладних праць, присвячених покращанню функціонування і розвитку воєнної розвідки. Аналіз цієї типології доводить, що теперішні напрями досліджень мають міждисциплінарний характер, оскільки поєднують розробки у галузях державного і військового управління; радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, протидії іноземним технічним розвідкам; розвідувально-інформаційної та інформаційно-аналітичної роботи, інформаційних технологій тощо. Наведений приклад типології є фрагментом реальних напрямів досліджень, оскільки проаналізовано доступний масив праць. Для розширення уявлення про поле досліджень запропоновано використати метод систематичного покриття науково-прикладних праць: статей, монографій, дисертацій, звітів про НДР тощо. Для посилення уявлення про поле досліджень пропонується виявити потенційно їх можливі напрями шляхом застосування теоретичної типології основних складових механізму воєнної розвідки. Такий підхід є доцільним, оскільки: об’єкт і предмет дослідження є взаємопозв’язаними; кожний напрям досліджень співвідноситься з певною складовою цього механізму в аспекті її удосконалення. Обґрунтовано підхід до побудови моделі цього механізму, яку представлено відкритою системою, що поєднує зовнішні і внутрішні складові. До останніх віднесено: основні елементи і процеси функціонування і розвитку воєнної розвідки, механізми взаємодії і координації у складі механізму управління воєнною розвідкою в державі. Порівняльний аналіз складових емпіричної і теоретичної типологій доводить, що емпірично виявлені напрями досліджень торкаються лише окремих складових цього механізму. Тобто є прогалини в полі досліджень. Уточнити типологію напрямів досліджень можна шляхом систематичного покриття міждисциплінарного масиву науково-прикладних праць, вивчення думки експертного середовища тощо.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32453/3.v91i2.1375","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Розглянуто методологічний підхід до побудови типології напрямів досліджень воєнної розвідки, яка є підґрунтям для визначення пріоритетних досліджень, розробки відповідної стратегії і плану її реалізації. З’ясовано загальне розуміння сутності типології, її теоретичного та емпіричного різновидів у аспекті об’єкта та предмета цього дослідження. Побудовано приклад емпіричної типології шляхом аналізу сучасних та доступних науково-прикладних праць, присвячених покращанню функціонування і розвитку воєнної розвідки. Аналіз цієї типології доводить, що теперішні напрями досліджень мають міждисциплінарний характер, оскільки поєднують розробки у галузях державного і військового управління; радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, протидії іноземним технічним розвідкам; розвідувально-інформаційної та інформаційно-аналітичної роботи, інформаційних технологій тощо. Наведений приклад типології є фрагментом реальних напрямів досліджень, оскільки проаналізовано доступний масив праць. Для розширення уявлення про поле досліджень запропоновано використати метод систематичного покриття науково-прикладних праць: статей, монографій, дисертацій, звітів про НДР тощо. Для посилення уявлення про поле досліджень пропонується виявити потенційно їх можливі напрями шляхом застосування теоретичної типології основних складових механізму воєнної розвідки. Такий підхід є доцільним, оскільки: об’єкт і предмет дослідження є взаємопозв’язаними; кожний напрям досліджень співвідноситься з певною складовою цього механізму в аспекті її удосконалення. Обґрунтовано підхід до побудови моделі цього механізму, яку представлено відкритою системою, що поєднує зовнішні і внутрішні складові. До останніх віднесено: основні елементи і процеси функціонування і розвитку воєнної розвідки, механізми взаємодії і координації у складі механізму управління воєнною розвідкою в державі. Порівняльний аналіз складових емпіричної і теоретичної типологій доводить, що емпірично виявлені напрями досліджень торкаються лише окремих складових цього механізму. Тобто є прогалини в полі досліджень. Уточнити типологію напрямів досліджень можна шляхом систематичного покриття міждисциплінарного масиву науково-прикладних праць, вивчення думки експертного середовища тощо.