THE CHARACTERISTICS OF COGNITIVE DISORDERS AMONG PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION COMORBID WITH HYPOTHYROIDISM

Abstract

В усьому світі когнітивні порушення та деменція діагностуються в недостатній мірі та на відносно пізній стадії, тому вкрай важливою є їх своєчасна діагностика та лікування. Для оцінки когнітивного статусу у хворих, зокрема із серцево-судинними захворюваннями, використовують різноманітні спеціальні опитувальники та тести, серед яких Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій (The Montreal Cognitive Assessment (MоCA – тест)). Мета: вивчити особливості когнітивних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з гіпотиреозом за допомогою нейропсихологічного тестування. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 99 пацієнтів із артеріальною гіпертензією ІІ стадії, які були розподілені на три групи залежно від функціонального стану щитоподібної залози: І група – 31 особа із субклінічним гіпотиреозом, ІІ група – 34 хворих на первинний гіпотиреоз, ІІІ група – 34 особи із збереженою функцією щитоподібної залози. Функціональний стан щитоподібної залози оцінювали лабораторно методом ІФА шляхом визначення концентрації тиреотропного гормону в сироватці крові. Стан когнітивної функції оцінювали на підставі суб’єктивних скарг пацієнта на зниження пам’яті та розумової працездатності, та за результатами МоСА – тесту. Статистичний аналіз проводили з використанням програм MS Excel 2016, Statistica 10. Результати. Виявлено відмінності у скаргах пацієнтів та результатах виконання завдань розділів нейропсихологічного тестування серед обстежуваних залежно від їх тиреоїдного статусу. За результатами кореляційного аналізу встановлено негативний сильний кореляційний взаємозв’язок між вираженістю когнітивних порушень та віком пацієнтів (r=-0,6013, P=0,000) та негативний середньої сили взаємозв’язок із тривалістю підвищеного артеріального тиску у них (r=-0,2741, P=0,006). Висновки. Встановлено більш виражені порушення когнітивних функцій у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з гіпотиреозом у порівнянні з пацієнтами із збереженою функцією щитоподібної залози.