{"title":"Штучний інтелект як інструмент зниження корупційних ризиків у сфері публічних закупівель","authors":"Олександр Карпенко, Юлія Карпенко, Денис Герман","doi":"10.15421/152328","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою статті є визначення основних переваг застосування штучного інтелекту для зниження корупційних ризиків у сфері публічних закупівель, а також надання практичних рекомендацій щодо максимізації рівня впровадження його алгоритмів та технологій. Проаналізовано нормативні, організаційні та технологічні особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Визначено недоліки застосування принципу «top-down» для фінансового плануванні обсягів публічних закупівель органами державної влади. Констатовано, що закупівельний процес продовжує бути адміністративно обтяжливим, а його процедури є персистентними та часоємними, через необхідність заповнення складних форм, які вимагають значних людських ресурсів. Доведено, що для послідовного впровадження штучного інтелекту слід враховувати передусім переваги його технологій й алгоритми, які будуть використовуватися для зниження корупційних ризиків, підвищення ефективності та результативності публічних закупівель. Визначено основні переваги алгоритмів та технологій штучного інтелекту за умови їх впровадження у сферу публічних закупівель, що сприятиме заощадженню бюджету для замовників та/або отримання прибутку для постачальників (своєчасне та належне інформування потенційних учасників закупівельного процесу; моніторинг великих масивів даних відкритих тендерів; планування, здійснення аналітичної та прогностичної діяльності; роботизація трудомістких, рутинних, стандартних, типових та повторюваних операцій; оптимізація та/або узгодження внутрішніх операцій закупівельного процесу; розробка стратегій з управління закупівельним процесом). Доведено, необхідність використання чат-ботів, побудованих на основі спеціальних програмних рішень штучного інтелекту, які завдяки використанню технології «machine learning» зможуть аналізувати типові помилки та існуючі проблеми закупівельних процесів, допомагати учасникам відкритих торгів правильно заповнити та своєчасно подати свої пропозиції. Чат-боти зможуть стати транспарентною комунікативною платформою для подання, обробки інформації та забезпечення зворотного зв’язку, виключаючи «людський фактор», що суттєво обмежить безпосередню комунікацію між замовником та учасниками тендеру, забезпечить здорову конкуренцію та сприятиме уникненню можливих корупційних ризиків. Надано практичні рекомендації для максимізації рівня впровадження алгоритмів та технологій штучного інтелекту, а саме необхідно: для розробки оптимальних алгоритмів закупівельних процедур вдосконалити механізм підготовки процедур відкритих торгів та укладання контрактів через впровадження системи оцінювання та аналізу даних попередніх торгів та контрактів; обирати роботи, товари і послуги, які краще підходять для проведення відкритих торгів, їх необхідний обсяг та оптимальну вартість за допомогою оптимізаційних алгоритмів та машинного навчання.","PeriodicalId":31147,"journal":{"name":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Aspekti Publicnogo Upravlinna","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/152328","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Метою статті є визначення основних переваг застосування штучного інтелекту для зниження корупційних ризиків у сфері публічних закупівель, а також надання практичних рекомендацій щодо максимізації рівня впровадження його алгоритмів та технологій. Проаналізовано нормативні, організаційні та технологічні особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Визначено недоліки застосування принципу «top-down» для фінансового плануванні обсягів публічних закупівель органами державної влади. Констатовано, що закупівельний процес продовжує бути адміністративно обтяжливим, а його процедури є персистентними та часоємними, через необхідність заповнення складних форм, які вимагають значних людських ресурсів. Доведено, що для послідовного впровадження штучного інтелекту слід враховувати передусім переваги його технологій й алгоритми, які будуть використовуватися для зниження корупційних ризиків, підвищення ефективності та результативності публічних закупівель. Визначено основні переваги алгоритмів та технологій штучного інтелекту за умови їх впровадження у сферу публічних закупівель, що сприятиме заощадженню бюджету для замовників та/або отримання прибутку для постачальників (своєчасне та належне інформування потенційних учасників закупівельного процесу; моніторинг великих масивів даних відкритих тендерів; планування, здійснення аналітичної та прогностичної діяльності; роботизація трудомістких, рутинних, стандартних, типових та повторюваних операцій; оптимізація та/або узгодження внутрішніх операцій закупівельного процесу; розробка стратегій з управління закупівельним процесом). Доведено, необхідність використання чат-ботів, побудованих на основі спеціальних програмних рішень штучного інтелекту, які завдяки використанню технології «machine learning» зможуть аналізувати типові помилки та існуючі проблеми закупівельних процесів, допомагати учасникам відкритих торгів правильно заповнити та своєчасно подати свої пропозиції. Чат-боти зможуть стати транспарентною комунікативною платформою для подання, обробки інформації та забезпечення зворотного зв’язку, виключаючи «людський фактор», що суттєво обмежить безпосередню комунікацію між замовником та учасниками тендеру, забезпечить здорову конкуренцію та сприятиме уникненню можливих корупційних ризиків. Надано практичні рекомендації для максимізації рівня впровадження алгоритмів та технологій штучного інтелекту, а саме необхідно: для розробки оптимальних алгоритмів закупівельних процедур вдосконалити механізм підготовки процедур відкритих торгів та укладання контрактів через впровадження системи оцінювання та аналізу даних попередніх торгів та контрактів; обирати роботи, товари і послуги, які краще підходять для проведення відкритих торгів, їх необхідний обсяг та оптимальну вартість за допомогою оптимізаційних алгоритмів та машинного навчання.