ДЖЕРЕЛА ВІЙСЬКОВОГО ПРАВА ГЕТЬМАНЩИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII–XVIII СТОЛІТЬ (ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Abstract

В даній роботі розкрито авторське розуміння системи основних джерел військового права Війська Запорозького (Гетьманщина), визначено їх загальний поділ за формами та видами. Встановлено значення норм військового права при регулюванні суспільно-політичних відносин у воєнній сфері зазначеного історико-правового періоду. Стаття ґрунтується на світоглядних, загальнонаукових, спеціально та конкретно-наукових методах пізнання – з яких квінтесенцією усього дослідження є історико-правовий метод, що характеризує значимість норм вітчизняного військового права другої половини XVIІ–XVIІІ століть. Досліджено правове становище збройних сил в Україні як перед повстанням гетьмана Богдана Хмельницького, так і в процесі становлення та розбудови козацької держави Війська Запорозького. Зазначено, що саме структура та будова реєстрового козацтва стала основою військової організації Гетьманщини, з поділом на полки і сотні, які свою чергу на сотні, що були одночасно й воєнно-адміністративними одиницями. Зроблено послідовний аналіз українських військових правових звичаїв; договірних грамот, ухвал Генеральної військової ради; постанов Ради старшин; інструкцій Генеральної військової канцелярії; загальнодержавних універсалів та наказів гетьманів; підзаконних актів полковників і сотників; збірників законодавчих актів (Литовський статут 1588 року та його наступні перевидання, Права за якими судиться малоросійський народ 1743 року тощо) як найпоширених джерел військового права Війська Запорозького XVII–XVIII століть. Розглянуто, що правовими джерелами при підготовці кодифікаційною комісією Глави п’ятої «Про службу государеву військову і про порядки воїнські» систематизованого збірника «Права за якими судиться малоросійський народ» 1743 року, де в основному зосереджені норми військового права, були постанови як литовсько-українського так і гетьмансько- козацького права. Встановлено, що перелік вище вказаних груп джерел військового права Гетьманщини не є вичерпаний та може бути доповнений іншими видами в процесі архівних розвідок. Зроблено висновок, що до основних джерел військового права Гетьманщини другої половини XVII–XVIII століть потрібно віднести як норми військового звичаєвого права та і акти офіційного законодавства, за допомогою яких упорядковувалась організація призову на військову службу та порядок її проходження, визначалась відповідальність за воєнні правопорушення тощо. Подальші дослідження еволюції формування джерел вітчизняного військового права та воєнної справи потребують нових, історико-правових та порівняльно-правових розробок для удосконалення вітчизняної правової системи.