{"title":"ОТРИМАННЯ ТА ПІДГОТОВКА ДЕЯКИХ ОБ’ЄКТІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ПІД ЧАС СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ","authors":"Юрій Михайлович Мирошниченко","doi":"10.32782/klj-2023-4.09","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті представлені теоретичні положення та засновані на них практичні рекомендації, спрямовані на забезпечення законності та ефективності роботи суду з окремими об’єктами експертизи, зокрема щодо відібрання біологічних зразків від особи та підготовки для експертного дослідження матеріалів кримінального провадження. Констатовано, що якість експертизи залежить не тільки від компетентності експерта та валідності використовуваних ним методик, а й від стану та обсягу, наданого в його розпорядження матеріалу, що вимагає від судді не лише наявності знань відповідних норм процесуального права, але й криміналістичних методів отримання та підготовки об’єктів для експертного дослідження. З метою уникнення ситуації, коли експерт за браком об’єктів дослідження чи ідентифікаційних ознак і, як наслідок, наявності деяких сумнівів схиляється до певної відповіді на поставлене запитання під впливом відомостей про загальну ситуацію у справі (наприклад, визнання особою винуватості), пропонується надавати експерту лише дані та матеріали кримінального провадження, що підлягають безпосередньому дослідженню. Задля унормування порядку та умов отримання від особи біологічних зразків для проведення експертизи необхідно розробити міжвідомчий нормативно-правовий акт. Наразі ж при ухваленні рішення щодо примусового відібрання біологічного матеріалу для експертного дослідження та оцінки його результатів пропонується ураховувати: ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення; доказову значущість даних, які передбачається отримати із застосуванням заходів фізичного впливу (зокрема, наявність інших доказів певних фактів і обставин); можливість альтернативних способів отримання зразків; наявність зафіксованої належним чином відмови особи добровільно надати біологічні зразки та її мотиви; ризики для здоров'я обвинуваченого, спосіб проведення процедури та ступінь заподіюваного нею фізичного болю, душевних страждань тощо.","PeriodicalId":486349,"journal":{"name":"Київський юридичний журнал","volume":"414 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Київський юридичний журнал","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/klj-2023-4.09","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті представлені теоретичні положення та засновані на них практичні рекомендації, спрямовані на забезпечення законності та ефективності роботи суду з окремими об’єктами експертизи, зокрема щодо відібрання біологічних зразків від особи та підготовки для експертного дослідження матеріалів кримінального провадження. Констатовано, що якість експертизи залежить не тільки від компетентності експерта та валідності використовуваних ним методик, а й від стану та обсягу, наданого в його розпорядження матеріалу, що вимагає від судді не лише наявності знань відповідних норм процесуального права, але й криміналістичних методів отримання та підготовки об’єктів для експертного дослідження. З метою уникнення ситуації, коли експерт за браком об’єктів дослідження чи ідентифікаційних ознак і, як наслідок, наявності деяких сумнівів схиляється до певної відповіді на поставлене запитання під впливом відомостей про загальну ситуацію у справі (наприклад, визнання особою винуватості), пропонується надавати експерту лише дані та матеріали кримінального провадження, що підлягають безпосередньому дослідженню. Задля унормування порядку та умов отримання від особи біологічних зразків для проведення експертизи необхідно розробити міжвідомчий нормативно-правовий акт. Наразі ж при ухваленні рішення щодо примусового відібрання біологічного матеріалу для експертного дослідження та оцінки його результатів пропонується ураховувати: ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення; доказову значущість даних, які передбачається отримати із застосуванням заходів фізичного впливу (зокрема, наявність інших доказів певних фактів і обставин); можливість альтернативних способів отримання зразків; наявність зафіксованої належним чином відмови особи добровільно надати біологічні зразки та її мотиви; ризики для здоров'я обвинуваченого, спосіб проведення процедури та ступінь заподіюваного нею фізичного болю, душевних страждань тощо.