{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ “УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ОСВІТИ”","authors":"Лілія Лупаренко","doi":"10.32453/pedzbirnyk.v33i2.1429","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено моделюванню структури “Української електронної енциклопедії освіти” та розгляду її основних компонентів. З метою вивчення зарубіжного досвіду проєктування електронних ресурсів енциклопедичного призначення проаналізовано такий контент наукометричної бази даних Web of Science: “electronic encyclopedia”, “online encyclopedia”, “e-encyclopedia”, “web-oriented encyclopedia”, “webbased encyclopedia” та “digital encyclopedia”. Дібрано й коротко розглянуто 12 веборієнтованих енциклопедій, що розроблялись у різні роки в галузях фізики, екології, астрономії, інформатики, архітектури, медицини, біології, генетики, мистецтва, культури та освіти. Встановлено, що основні складові, яким приділяється увага їх редакторів – це програмно-апаратна реалізація, контент і організація взаємодії користувачів. Для створення вебінтерфейсу сайтів енциклопедій застосовувались різні підходи: а) програмування на PHP, Perl, Python, JavaScript, Linux, MySQL; б) використання системи керування вмістом (CMS) на базі програмного забезпечення Zope; в) розгортання платформи з відкритим кодом для керування репозиторіями цифрових об’єктів FEDORA; наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України Серія: педагогічні науки г) розроблення пакета з відкритим кодом для середовища R – Reol, що завантажує дані з API енциклопедії; д) семантичний вікіпортал та ін. Архітектура “Української електронної енциклопедії освіти ” реалізується на трьох рівнях: 1) сервер, 2) платформа MediaWiki та 3) загальнодоступний вебсайт. Платформа MediaWiki надає редакторам широкий спектр функціональних можливостей роботи з ресурсом, зокрема навігації, комунікації, пошуку і редагування енциклопедичного контенту та управління обліковими записами користувачів завдяки колекції встановлених плагінів. Розроблення унікального дизайну енциклопедії здійснено за допомогою теми оформлення WMAU та подальшого редагування програмного коду. Описано систему рівнів доступу користувачів, інструментарій навігації, види сторінок, мультимедійний контент та функціональні модулі.","PeriodicalId":33869,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia pedagogichni nauki","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia pedagogichni nauki","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v33i2.1429","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено моделюванню структури “Української електронної енциклопедії освіти” та розгляду її основних компонентів. З метою вивчення зарубіжного досвіду проєктування електронних ресурсів енциклопедичного призначення проаналізовано такий контент наукометричної бази даних Web of Science: “electronic encyclopedia”, “online encyclopedia”, “e-encyclopedia”, “web-oriented encyclopedia”, “webbased encyclopedia” та “digital encyclopedia”. Дібрано й коротко розглянуто 12 веборієнтованих енциклопедій, що розроблялись у різні роки в галузях фізики, екології, астрономії, інформатики, архітектури, медицини, біології, генетики, мистецтва, культури та освіти. Встановлено, що основні складові, яким приділяється увага їх редакторів – це програмно-апаратна реалізація, контент і організація взаємодії користувачів. Для створення вебінтерфейсу сайтів енциклопедій застосовувались різні підходи: а) програмування на PHP, Perl, Python, JavaScript, Linux, MySQL; б) використання системи керування вмістом (CMS) на базі програмного забезпечення Zope; в) розгортання платформи з відкритим кодом для керування репозиторіями цифрових об’єктів FEDORA; наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України Серія: педагогічні науки г) розроблення пакета з відкритим кодом для середовища R – Reol, що завантажує дані з API енциклопедії; д) семантичний вікіпортал та ін. Архітектура “Української електронної енциклопедії освіти ” реалізується на трьох рівнях: 1) сервер, 2) платформа MediaWiki та 3) загальнодоступний вебсайт. Платформа MediaWiki надає редакторам широкий спектр функціональних можливостей роботи з ресурсом, зокрема навігації, комунікації, пошуку і редагування енциклопедичного контенту та управління обліковими записами користувачів завдяки колекції встановлених плагінів. Розроблення унікального дизайну енциклопедії здійснено за допомогою теми оформлення WMAU та подальшого редагування програмного коду. Описано систему рівнів доступу користувачів, інструментарій навігації, види сторінок, мультимедійний контент та функціональні модулі.