ВПЛИВ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ НА ПЕРЕБІГ КРОПИВ’ЯНКИ

Abstract

РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – встановити клінічні особливості кропив’янки в пацієнтів із Лайм-бореліозом. Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 55 пацієнтів із кропив’янкою, які протягом 2019–2022 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в КНП «Старокостянтинівська ЦРЛ» і КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Вік пацієнтів варіював від 18 до 71 року. Чоловіків було 19 (34,5 %), жінок – 36 (65,5 %). Специфічні антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi s.l. у сироватках крові усіх обстежених визначали методом ІФА, застосувавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували відповідно до рекомендацій виробника. Для оцінки активності кропив’янки використали Шкалу оцінки активності кропив’янки (Urticaria activity scоre – UAS7), яка ґрунтується на оцінці основних ознак і симптомів, де 0 балів – відсутність уртикарних елементів і свербежу; 1 бал – свербіж незначно виражений (наявний, але не дошкульний і не завдає клопоту), висип незначно виражений (менше 20 пухирів/24 год); 2 бали – помірно виражений свербіж (завдає клопоту, але не перешкоджає нормальній щоденній активності або сну), висип помірно виражений (наявність 21–50 пухирів/24 год); 3 бали – інтенсивний (виражений свербіж, який завдає багато незручностей та перешкоджає нормальній щоденній активності та сну), висип значно виражений (>50 пухирів/24год). Відповідно, інтерпретація тяжкості загострення така: 0–2 бали – легке загострення, 3–4 бали – загострення середньої тяжкості, 5–6 балів – тяжке загострення. Результати. В сироватці крові 27 (49,1 %) із зазначених 55 пацієнтів із кропив’янкою за допомогою методу ІФА знайдено позитивні або проміжні результати хоча б одного класу специфічних IgM і IgG до комплексу B. burgdorferi s.l. В подальшому, залежно від наявності у пацієнтів із кропив’янкою лабораторно підтвердженого супутнього Лайм-бореліозу, їх поділили на дві групи: група 1 – 27 хворих із кропив’янкою та ЛБ та група 2 – 28 пацієнтів із кропив’янкою без ЛБ. Установлено тригерні фактори виникнення кропив’янки: у 20,0 % – харчові продукти, в 10,9 % – медикаменти, в інших 69,1 % випадках недугу розцінювали як ідіопатичну. Пацієнтів із кропив’янкою, поєднаною із Лайм-бореліозом, значно частіше турбували біль голови, біль і припухлість суглобів, біль м’язів, втома/загальна слабість, p<0,05. Встановлено переважання значно вираженого висипу (>50 пухирів/24год) та вираженого свербежу, який завдає багато незручностей та перешкоджає нормальній щоденній активності та сну,  у хворих із кропив’янкою, поєднаною із Лайм-бореліозом, порівняно з групою пацієнтів із Кр без цієї інфекції: 25,9 % проти 3,6 %, p<0,05 та 51,9 % проти 14,3%, p<0,05, відповідно. Висновки. Встановлено, що пацієнтів із кропив’янкою при ЛБ достовірно частіше турбували біль голови, біль і припухлість суглобів, біль м’язів, втома/загальна слабість, а також переважав значно виражений висип (>50 пухирів/24год) та виражений свербіж, який спричиняв багато незручностей та перешкоджав нормальній щоденній активності та сну.