{"title":"ТЕКСТ ЯК IДIОМАТИЧНЕ УТВОРЕННЯ В СИСТЕМI СЛОВО – ФРАЗЕОЛОГIЗМ – ТЕКСТ","authors":"И. И. Степанченко","doi":"10.34142/2312-1572.2019.04.70.02","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті стверджується, що текст, ФО і слово як одиниці, що характеризуються iдiоматичнiстю, можуть бути включені в один ряд. Проте iдiоматичнiсть різних типів мовних утворень носить різний характер: iдiоматичнiсть фразеологічних сполучень має чисто мовний характер, iдiоматичнiсть фразеологічних єдностей — образно-понятійний характер. Iдiоматичнiсть слова, що визначається сполучуваністю морфем, носить одночасно і мовний і образно-понятійний характер. Текст за iдiоматичнiстю щонайближче до фразеологічних зрощень, складність сприйняття яких не пов'язана з наявністю в них архаїчних елементів, і фразеологічних єдностей, оскільки iдiоматичнiсть в цих ФО, як і в тексті, проявляється на образно-понятійному рівні. Міра iдiоматичностi визначається, по-перше, різною кількістю проміжних взаємозв'язаних ланок між \"банальними\" (тобто не залежними від змісту тексту, позатекстовими) образно-понятійними одиницями, генерованими словами і їх блоками, і образно-понятійними структурами, які формуються в процесі розуміння цього тексту, тобто входять у відповідну текстову парадигму. По-друге, міра iдiоматичностi визначається мірою передбачуваності (і одночасно мірою ускладненості виникнення) зв'язків між початковим позатекстовим і текстовим образно-понятійними утвореннями. При цьому мається на увазі, що відповідні образно-понятійні структури формуються не лише і не стільки за рахунок окремих слів, скільки за рахунок вербальних блоків. Таким чином, міра iдiоматичностi (міра переструктуювания) зводиться до появи різної кількості проміжних образно-понятійних ланок, необхідних для розуміння тексту, тобто для переходу від банальних (позатекстових) ланок до текстових, і складністю переходу від однієї проміжної ланки до іншої.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2020-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.02","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті стверджується, що текст, ФО і слово як одиниці, що характеризуються iдiоматичнiстю, можуть бути включені в один ряд. Проте iдiоматичнiсть різних типів мовних утворень носить різний характер: iдiоматичнiсть фразеологічних сполучень має чисто мовний характер, iдiоматичнiсть фразеологічних єдностей — образно-понятійний характер. Iдiоматичнiсть слова, що визначається сполучуваністю морфем, носить одночасно і мовний і образно-понятійний характер. Текст за iдiоматичнiстю щонайближче до фразеологічних зрощень, складність сприйняття яких не пов'язана з наявністю в них архаїчних елементів, і фразеологічних єдностей, оскільки iдiоматичнiсть в цих ФО, як і в тексті, проявляється на образно-понятійному рівні. Міра iдiоматичностi визначається, по-перше, різною кількістю проміжних взаємозв'язаних ланок між "банальними" (тобто не залежними від змісту тексту, позатекстовими) образно-понятійними одиницями, генерованими словами і їх блоками, і образно-понятійними структурами, які формуються в процесі розуміння цього тексту, тобто входять у відповідну текстову парадигму. По-друге, міра iдiоматичностi визначається мірою передбачуваності (і одночасно мірою ускладненості виникнення) зв'язків між початковим позатекстовим і текстовим образно-понятійними утвореннями. При цьому мається на увазі, що відповідні образно-понятійні структури формуються не лише і не стільки за рахунок окремих слів, скільки за рахунок вербальних блоків. Таким чином, міра iдiоматичностi (міра переструктуювания) зводиться до появи різної кількості проміжних образно-понятійних ланок, необхідних для розуміння тексту, тобто для переходу від банальних (позатекстових) ланок до текстових, і складністю переходу від однієї проміжної ланки до іншої.