ТЕКСТ ЯК IДIОМАТИЧНЕ УТВОРЕННЯ В СИСТЕМI СЛОВО – ФРАЗЕОЛОГIЗМ – ТЕКСТ

И. И. Степанченко
{"title":"ТЕКСТ ЯК IДIОМАТИЧНЕ УТВОРЕННЯ В СИСТЕМI СЛОВО – ФРАЗЕОЛОГIЗМ – ТЕКСТ","authors":"И. И. Степанченко","doi":"10.34142/2312-1572.2019.04.70.02","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті стверджується, що текст, ФО і слово як одиниці, що характеризуються iдiоматичнiстю, можуть бути включені в один ряд. Проте iдiоматичнiсть різних типів мовних утворень носить різний характер: iдiоматичнiсть фразеологічних сполучень має чисто мовний характер, iдiоматичнiсть фразеологічних єдностей — образно-понятійний характер. Iдiоматичнiсть слова, що визначається сполучуваністю морфем, носить одночасно і мовний і образно-понятійний характер. Текст за iдiоматичнiстю щонайближче до фразеологічних зрощень, складність сприйняття яких не пов'язана з наявністю в них архаїчних елементів, і фразеологічних єдностей, оскільки iдiоматичнiсть в цих ФО, як і в тексті, проявляється на образно-понятійному рівні. Міра iдiоматичностi визначається, по-перше, різною кількістю проміжних взаємозв'язаних ланок між \"банальними\" (тобто не залежними від змісту тексту, позатекстовими) образно-понятійними одиницями, генерованими словами і їх блоками, і образно-понятійними структурами, які формуються в процесі розуміння цього тексту, тобто входять у відповідну текстову парадигму. По-друге, міра iдiоматичностi визначається мірою передбачуваності (і одночасно мірою ускладненості виникнення) зв'язків між початковим позатекстовим і текстовим образно-понятійними утвореннями. При цьому мається на увазі, що відповідні образно-понятійні структури формуються не лише і не стільки за рахунок окремих слів, скільки за рахунок вербальних блоків. Таким чином, міра iдiоматичностi (міра переструктуювания) зводиться до появи різної кількості проміжних образно-понятійних ланок, необхідних для розуміння тексту, тобто для переходу від банальних (позатекстових) ланок до текстових, і складністю переходу від однієї проміжної ланки до іншої.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2020-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.02","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

У статті стверджується, що текст, ФО і слово як одиниці, що характеризуються iдiоматичнiстю, можуть бути включені в один ряд. Проте iдiоматичнiсть різних типів мовних утворень носить різний характер: iдiоматичнiсть фразеологічних сполучень має чисто мовний характер, iдiоматичнiсть фразеологічних єдностей — образно-понятійний характер. Iдiоматичнiсть слова, що визначається сполучуваністю морфем, носить одночасно і мовний і образно-понятійний характер. Текст за iдiоматичнiстю щонайближче до фразеологічних зрощень, складність сприйняття яких не пов'язана з наявністю в них архаїчних елементів, і фразеологічних єдностей, оскільки iдiоматичнiсть в цих ФО, як і в тексті, проявляється на образно-понятійному рівні. Міра iдiоматичностi визначається, по-перше, різною кількістю проміжних взаємозв'язаних ланок між "банальними" (тобто не залежними від змісту тексту, позатекстовими) образно-понятійними одиницями, генерованими словами і їх блоками, і образно-понятійними структурами, які формуються в процесі розуміння цього тексту, тобто входять у відповідну текстову парадигму. По-друге, міра iдiоматичностi визначається мірою передбачуваності (і одночасно мірою ускладненості виникнення) зв'язків між початковим позатекстовим і текстовим образно-понятійними утвореннями. При цьому мається на увазі, що відповідні образно-понятійні структури формуються не лише і не стільки за рахунок окремих слів, скільки за рахунок вербальних блоків. Таким чином, міра iдiоматичностi (міра переструктуювания) зводиться до появи різної кількості проміжних образно-понятійних ланок, необхідних для розуміння тексту, тобто для переходу від банальних (позатекстових) ланок до текстових, і складністю переходу від однієї проміжної ланки до іншої.
文本作为词--短语--文本系统中的成语创作
文章认为,文本、短语和词作为成语的特征单位,可以被归入同一行列。然而,不同类型的语言形式的习语性具有不同的特征:短语组合的习语性是纯语言的,短语整体的习语性是形象的和概念的。词的惯用性是由词素的可组合性决定的,它既是语言性的,又是形象性的。就惯用性而言,文本最接近于短语融合体和短语统一体,因为惯用性在这些 FP 和文本中都体现在具象和概念层面。习惯用语的程度首先取决于由词语及其语块生成的 "平庸"(即独立于文本内容、文本外的)具象和概念单位与在理解文本过程中形成的具象和概念结构(即相应文本范式的一部分)之间的中间相互联系的不同数量。其次,成语的程度取决于可预测性的程度(同时也取决于最初的文本外和文本中的具象和概念形成之间的联系的复杂程度)。这意味着,相应的形象结构和概念结构不仅是由单个词语形成的,而且与其说是由单个词语形成的,不如说是由语块形成的。因此,惯用语的程度(重组程度)被简化为理解文本所需的中间具象和概念联系的不同数量,即从平庸(文本外)联系过渡到文本联系的数量,以及从一个中间环节过渡到另一个中间环节的复杂程度。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信