ОСОБЛИВОСТІ Т-ЛІМФОЦИТІВ ТА ЇХ СУБПОПУЛЯЦІЙ В І-ІІ ТРИМЕСТРАХ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З ПРОБЛЕМАМИ БЕЗПЛІДНОСТІ В МИНУЛОМУ

Abstract

 Вступ. Покращення стану народжуваності в Україні є актуальною медико-соціальною задачею, що спонукає до сучасних досліджень імунних механізмів перебігу вагітності, особливо важливих для жінок з безплідністю в анамнезі. Мета роботи – визначення динаміки відносної кількості Т-лімфоцитів (Т-л) та субпопуляцій Т-х/і і Т-с/ц з різними кластерами диференціювання (CD) на різних термінах вагітності у жінок з безплідністю в минулому. Матеріали і методи. За допомогою клітинного цитофлуориметра і відповідних тест-систем визначали відносні рівні імунокомпетентних клітин (кл) крові – CD3+, CD4+, CD8+, CD56+-л з експресією маркерів активації HLA-DR і CD25 або тих, що мають інгібіторні властивості – CD158а у 436 невагітних (референтна група – н) та 514 вагітних жінок(ж) із неплідністю в анамнезі на першому та другому триместрах вагітності. Аналізували особливості показників у вагітних на різних строках в групах: 1 – 4-7 (140 ж), 2 – 8-9 (163 ж), 3 – 10-12 (133 ж), 4 – 13-18 (63 ж), 5 гр – 19-28 (15 ж) тижнів (тиж) порівняно з групою н та між собою. Результати та їх обговорення. Перші тижні вагітності у жінок із безплідністю в анамнезі характеризуються як високим відносним рівнем в крові Т-л та субпопуляцій Т-х/і і Тс/ц, так і їх активацією за даними експресії DR-аг і CD25 (для CD4+-л). Ці показники з 19 тиж вагітності достовірно знижувались і не відрізнялись від невагітних, а % CD3+4+25+-л були нижче референтної групи. Така сама динаміка і у Тс/ц з маркерами натуральних кілерів – CD3+8+56+-кл, відносна кількість яких після 19 тиж вагітності достовірно знижується порівняно з попереднім періодом і відповідає нормі. Відносна кількість середніх показників Т-л, Т-х/і та Т-с/ц за числом клітин з експресією CD158a+ не відрізнялась від норми на всіх термінах вагітності, хоча середній показник CD3+8+158a+-л в період після 19 тиж мав тенденцію до підвищення. Виявлено зворотній кореляційний зв’язок числа субпопуляцій Т-л з маркерами інгібіторних властивостей(CD158a) та активації (CD25, HLA-DR) саме на цих (> 19 тиж) термінах вагітності, що є задовільним станом імунної системи для перебігу вагітності. Висновок. Дослідження відносних рівнів Т-л, Т-х/і та Т-с/ц в крові, маркерів їх активації та інгібіції на різних термінах вагітності виявили особливості динаміки з достовірними кореляційними зв’язками показників після 19-20 тижнів, що свідчить про доцільність визначення предикторів перебігу для персоніфікованого нагляду.