ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ І ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ В СИСТЕМІ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ЗА РОЗРАХУНКАМИ І ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Abstract

У статті розглянуто та узагальнено теоретичні засади єдиного соціального внеску в Україні з урахуванням нових законодавчих змін.  Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичних засад єдиного соціального внеску в Україні, а також його відображення в системі обліку і контролю за розрахунками та фінансовими ресурсами підприємства. Обґрунтовано ефективність запровадження мораторію на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення і сплати ЄСВ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану. Здійснено характеристику семи етапів  системи соціального страхування в України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування» і до реорганізації діяльності Фонду соціального страхування України й управління його виконавчої дирекції з приєднанням до Пенсійного фонду України. Пояснено доцільність електронного документообігу, здійснення обміну електронними первинними документами з контрагентами, збереження електронного архіву документів за допомогою Веб-сервісу «СОТА»». Розкрито порядок відображення єдиного соціального внеску в системі обліку та контролю за розрахунками і фінансовими ресурсами підприємства. Зокрема, наведено кореспонденцію рахунків з нарахування та сплати єдиного соціального внеску, а також нарахування штрафів, пень, що пов’язані з порушеннями законодавства України щодо  єдиного соціального внеску в системі фінансового обліку. В перспективі, подальші наукові дослідження необхідно проводити у напрямку чіткого трактування і розмежування різних категорій, що пов’язані з єдиним соціальним внеском; покращення рівня оперативності обліку та контролю за дебіторською і кредиторською заборгованістю в частині розрахунків за страхуванням та їх впливу на фінансові результати підприємства; підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства через осучаснення методів їх обліку і контролю на основі застосування позитивного практичного українського та  міжнародного досвіду