{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИХ ТА СУБАКРОМІАЛЬНИХ ДИСТЕНЗІЙНИХ ІН’ЄКЦІЙ ПРОЛОНГОВАНИХ ГЛЮКОКОРТИКОЇДІВ ПРИ АДГЕЗИВНОМУ КАПСУЛІТІ","authors":"Ю. О. Грубар, М. Ю. Грубар","doi":"10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13285","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Серед захворювань плечового суглоба «адгезивний капсуліт» – патологія, що найчастіше обговорюється серед ортопедів-травматологів. В основі діагнозу при адгезивному капсуліті лежать дані анамнезу та клінічні симптоми. Консенсус щодо вибору оптимального методу лікування досі відсутній. \nМета – провести вивчення ефективності застосування дистензійних внутрішньосуглобових та субакроміальних ін’єкції пролонгованих глюкокортикоїдів під сонографічним контролем у пацієнтів з адгезивним капсулітом. Завдання дослідження – оцінити та порівняти результати даних методів лікування на зменшення болю та покращення обсягу рухів у плечовому суглобі. \nМатеріал і методи. В обстеження були включені 47 пацієнтів з адгезивним капсулітом плечового суглоба віком від 40 до 60 років, з ригідністю нетравматичного ґенезу, що перевищувала 2,5 місяці, обмеженням активних і пасивних рухів більше 30° у двох або більше площинах. Пацієнтів було поділено на дві групи: А і В. Група A – 23 (48,93 %) хворих, яким вводили глюкокортикоїди в субакроміальну бурсу під УЗД контролем. Група В – 24 (51,07 %) пацієнти яким глюкокортикоїди вводили внутрішньосуглобово. \nРезультати. Отримані результати у пацієнтів обох груп засвідчили зменшення больового синдрому та покращення обсягу рухів у плечовому суглобі. Однак у групі «В» показники лікування були кращими. Так, середні показники нічного болю за ВАШ у групі В знизилися на 45,58 %, порівняно з групою А, а середнє покращення зовнішньої ротації в плечі на 17 %. \nВисновки. Внутрішньосуглобові дистензійні ін’єкції продемонстрували більшу ефективність у зменшенні больового синдрому та збільшенні обсягу рухів, особливо зовнішньої ротації плечового суглоба.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"56 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i3.13285","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
РЕЗЮМЕ. Серед захворювань плечового суглоба «адгезивний капсуліт» – патологія, що найчастіше обговорюється серед ортопедів-травматологів. В основі діагнозу при адгезивному капсуліті лежать дані анамнезу та клінічні симптоми. Консенсус щодо вибору оптимального методу лікування досі відсутній.
Мета – провести вивчення ефективності застосування дистензійних внутрішньосуглобових та субакроміальних ін’єкції пролонгованих глюкокортикоїдів під сонографічним контролем у пацієнтів з адгезивним капсулітом. Завдання дослідження – оцінити та порівняти результати даних методів лікування на зменшення болю та покращення обсягу рухів у плечовому суглобі.
Матеріал і методи. В обстеження були включені 47 пацієнтів з адгезивним капсулітом плечового суглоба віком від 40 до 60 років, з ригідністю нетравматичного ґенезу, що перевищувала 2,5 місяці, обмеженням активних і пасивних рухів більше 30° у двох або більше площинах. Пацієнтів було поділено на дві групи: А і В. Група A – 23 (48,93 %) хворих, яким вводили глюкокортикоїди в субакроміальну бурсу під УЗД контролем. Група В – 24 (51,07 %) пацієнти яким глюкокортикоїди вводили внутрішньосуглобово.
Результати. Отримані результати у пацієнтів обох груп засвідчили зменшення больового синдрому та покращення обсягу рухів у плечовому суглобі. Однак у групі «В» показники лікування були кращими. Так, середні показники нічного болю за ВАШ у групі В знизилися на 45,58 %, порівняно з групою А, а середнє покращення зовнішньої ротації в плечі на 17 %.
Висновки. Внутрішньосуглобові дистензійні ін’єкції продемонстрували більшу ефективність у зменшенні больового синдрому та збільшенні обсягу рухів, особливо зовнішньої ротації плечового суглоба.