Безпека застосування гідроксиетилкрохмалів для лікування гіповолемії (останні дані)

Abstract

Гіповолемія різної етіології залишається однією з провідних проблем в практиці інтенсивіста, з вирішенням якої лікар стикається в щоденній практиці. Лікування гіповолемії полягає в лікуванні причини втрати рідини та рідинній ресусцитації. З цієї причини кількісний та якісний склад волемічної терапії залишається незмінно актуальним та дискутабельним питанням. Лікування гіповолемії проводять шляхом застосуванням розчинів кристалоїдів та колоїдів. В силу низки причин кристалоїди не можуть повністю задовольнити потреби клініцистів. Основним недоліком цієї групи розчинів є їхня обмежена здатність підтримувати рівень артеріального тиску (АТ) та інших показників гемодинаміки через нетривалість часу знаходження у кров’яному руслі та низький волемічний ефект. Це є поштовхом до постійних досліджень ефективності та безпеки колоїдних розчинів, які не не проникають через ендотеліальний бар’єр та мають виражений плазморозширювальний ефект. Однак, ця група лікарських засобів має ряд протипоказів та обмежень у використанні, і чи ненайоднозначішими в ракурсі «ефективність-безпека» являються препарати на основі гідроксиетиетилкрохмалів (ГЕК). В статті наведено дані останніх досліджень ефективності та безпеки використання різних інфузійних препаратів. Основну увагу приділено ГЕК-вмісним лікарським засобам. Зокрема дослідження доцільності використання препаратів на основі ГЕК Координаційною групою по процедурі взаємного визнання і децентралізованої процедури з лікарських препаратів для медичного застосування (Coordination group for Mutual recognition and Decentralised procedures – human, CMDh), яка є регулюючим органом обігу лікарських засобів для медичного застосування на території держав-членів Європейського союзу (ЄС) та Комітету оцінки ризиків у сфері фармаконагляду (Pharmacovigilance Risk Assessment Committee, PRAC) в хронолічній послідовності з наведенням останнього рішення вище зазначених організацій з даного питання. Також в статті висвітлено дії та рішення аналогічної вітчизняної організації – Науково-експертної ради ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ МОЗ України). Проаналізовано використання препаратів на основі молекул ГЕК в Україні, виявлено, що в 46% дана група лікарських засобів використовувалась не за показами