Когнітивно-поведінкова терапія низької інтенсивності соціального тривожного розладу осіб у період горювання

Abstract

Метою дослідження є отримання підтверджуючихданих зниження тяжкості симптомів та рівня психо-соціального дисфункціонування під впливом техніккогнітивно-поведінкової терапії (далі КПТ) низькоїінтенсивності серед осіб зі соціальним тривожним розладом у період горювання. Методи: з метоюоцінки проблем психічного здоров’я під час первинного діагностичного інтерв’ювання використаноМіжнародне нейропсихіатричне інтерв’ю (MINI).Вимірювання основних показників здійснювалосяза допомогою методик: рівень тяжкості симптомів соціального тривожного розладу (SPIN), рівеньпсихосоціального дистресу, внаслідок пережиттявтрати та ризик ускладненого горювання, коморбідні стани як рівень генералізованої тривожності (GAD-7), вираженість емоційного уникнення(AAQ-II), загальний рівень дистресу у повсякденній та робочій активності вимірювався за шкалоюW&SAS. Результати. Результати змін психічногостану до і після проходження програми засвідчилизначущі покращення для показників генералізованої тривожності, тяжкості коморбідних депресивних симптомів, впливу травматичного досвіду,зниження емоційного уникнення та супутніх психо-соціальних порушень. Поруч із цим, зниження тяжкості симптомів соціальної фобії та дистресу, що асоціюються з досвідом втрати, не продемонструвалистатистично значущої відмінності. Через 1 місяцьпісля завершення програми для опанування дистресу учасниками частіше використовувалисястратегії, які стосувалися контролю дихання (включаючи практики майндфулнесу) та опрацюваннядумок у ситуаціях уникнення соціальних стосунківчи спільної діяльності. Через 6 місяців після завершення програми найчастіше у відгуках учасниківзгадуються протистояння та робота з дисфункційними переконаннями щодо наслідків подій і соціальних ситуацій, що сприяли запобіганню актуалізації захисної поведінки через уникнення. Висновки.Індивідуальна онлайн-програма психосоціальноїдопомоги низької інтенсивності на основі КПТ дляосіб, які страждають від соціального тривожногорозладу й опинились у складних життєвих обставинах (як втрата близької людини), продемонструвалазменшення психосоціального дистресу та тяжкостіпсихічних симптомів. З’ясовано, що задоволеннясоціальних потреб і коригуючий досвід безпечногосоціального простору для горювання сприятимутьпсихологічному благополуччю та виступатимуть якпротективні чинники до загострень проблем психічного здоров’я.