Диспозиційні предиктори психологічного благополуччя майбутніх психологів в умовах воєнного стану

Abstract

Статтю присвячено емпіричному дослідженнюй теоретичному обґрунтуванню диспозиційноїдетермінації психологічного благополуччя особистості в контексті надзвичайних ситуацій. Метадослідження полягала в експлікації зв’язку міжрисами Великої п’ятірки та складниками психологічного благополуччя особистості в умовахвоєнного стану. Методи: тестування за допомогою української адаптації короткого п’ятифакторного опитувальника TIPI-UKR М. Кліманськоїта І. Галецької (2019), опитувальника “Шкалипсихологічного благополуччя” К. Ріфф в адаптації С. Карсканової (2011); анкетування; описова статистика, кореляційний та факторний аналізи;структурна інтерпретація даних. Результати.Загальну вибірку емпіричного дослідження склали48 студенток першого курсу спеціальності “Психологія” (перша група), з яких на 40 осіб (83.3%, другагрупа) особливо негативно вплинуло повномасштабне російське вторгнення. Назагал підтвердженозначущий позитивний зв’язок екстраверсії зі всімаскладниками психологічного благополуччя, тодіяк у другій групі він ослаблений та неповний. Натомість значення відкритості досвіду та дещо меншедобросовісності у представниць другої групи зростає. Факторний аналіз рис Великої п’ятірки засвідчив існування інтегральних особистісних диспозицій, що пояснюють 64.55% дисперсії змінних, котрівпливають на психологічне благополуччя, з якихстабільність (поєднання добросовісності, дружелюбності й емоційної стабільності) пов’язана з ціннісно-цільовим трансцендуванням особистості,а пластичність (поєднання екстраверсії з відкритістю досвіду) – з її інструментально-операційнимоснащенням. Висновки. Доведено, що найвагомішими предикторами психологічного благополуччямайбутніх психологів в умовах воєнного станує екстраверсія та відкритість досвіду (генеральнийфактор “пластичність”), які зумовлюють структурну перебудову адаптаційних ресурсів особистості під впливом хронічного стресу.