ДИНАМІКА ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ У ХВОРИХ З ГЛІАЛЬНИМИ ПУХЛИНАМИ РІЗНОГО СТУПЕНЯ АНАПЛАЗІЇ

Abstract

Гліальні пухлини, які мають різного ступеня злоякісність, складають більше половини всіх новоутворень головного мозку, проте механізми онкотрансформації до кінця ще не вивчені і важливе значення в цих процесах надається імунним реакціям. Метою роботи було визначення відношення між абсолютною кількістю лімфоцитів, нейтрофілів в периферійній крові при гліальних пухлинах різного ступеня анаплазії хірургічного лікування. Матеріали та методи. Досліджено 71 клінічний випадок хворих з гліальними пухлинами головного мозку, 25 менінгітом та 20 метастатичних пухлин на різних етапах лікування, а саме до операції і на 5-7-й день після хірургії. Серед первинно оперованих 71 хворого з гліальними пухлинами різного ступеня анаплазії було 40 хворих з гліобластомами (IV ступеня анаплазії), 15 хворих з анапластичними астроцитомами (ІІІ ступеня анаплазії), 16 хворих з дифузними астроцитомами, (І-ІІ ступеня анаплазії). Групу порівняння (контрольну) склали 28 хворих з неонкологічними захворюваннями центральної нервової системи. Вік хворих з пухлинами мозку і групи порівняння становив 35-65 років. Визначення показників периферичної крові проводилося на автоматичному гематологічному аналізаторі Mindray 3000 plus. Для аналізу імунологічних показників в крові визначали абсолютний вміст нейтрофілів і лімфоцитів та такі індекси, як відношення абсолютного вмісту нейтрофілів до абсолютного вмісту лімфоцитів (н/л). Статистичну обробку отриманих результатів проводили за програмою Statistісa 8 з визначенням середнього арифметичного і квадратичного відхилення (m ± σ) і показника t-Стьюдента. Результати дослідження. Концентрація лімфоцитів, нейтрофілів та тромбоцитів у периферичній крові у хворих залежить від ступеня анаплазії гліальних пухлин головного мозку. При злоякісних гліальних пухлинах гліобластомах та анапластичних астроцитомах достовірно підвищуються відносні показники н\л в порівнянні з доброякіснимипухлинами. У післяопераційному періоді на 5-7 добу не відбувається відновлення вмісту досліджених субпопуляцій імунних клітин в периферійній крові, що вказує на роль не лише пухлинних, а й інших факторів, які викликають зміни в імунітеті при злоякісних гліомах. Висновки. Визначення відношення абсолютного вмісту імунних клітин між собою в периферичній крові може слугувати інформативним показником порушень у вродженій та набутій ланках імунітету.