ВІДМІННОСТІ В СТРАТЕГІЯХ ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У ХВОРИХ НА СОМАТОФОРМНИЙ ТА ТРИВОЖНО-ФОБІЧНИЙ РОЗЛАДИ З ЯВИЩАМИ ЗНИЖЕННЯ КРИТИЧНОСТІ

Микола Хоміцький, Максим Кондратенко
{"title":"ВІДМІННОСТІ В СТРАТЕГІЯХ ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У ХВОРИХ НА СОМАТОФОРМНИЙ ТА ТРИВОЖНО-ФОБІЧНИЙ РОЗЛАДИ З ЯВИЩАМИ ЗНИЖЕННЯ КРИТИЧНОСТІ","authors":"Микола Хоміцький, Максим Кондратенко","doi":"10.37321/ujmh.2023.1-07","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи – шляхом вивчення рівня тривоги, депресії, алекситимії та профілю копінг-стратегій, дослідити патопсихологічні особливості та відмінності в характері порушень критики до свого психічного стану у хворих на тривожно-фобічні та соматоформні розлади. \nМатеріали і методи – клініко-психопатологічний, психодіагностичні методики: Госпітальна шкала тривоги та депресії – HADS, Торонтська шкала алекситимії – TAS-20, Копінг-тест Лазаруса – LCS, Статистичний за критеріями Манна-Уітні та Спірмена. Обстежено 102 пацієнти КНП «Запорізький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Група дослідження 1 (ГД1) – 48 пацієнтів з тривожно-фобічними розладами (F40 за МКХ-10), група дослідження 2 (ГД2) – 54 пацієнти з соматоформними розладами (F45). \nРезультати. В ГД1 за шкалою HADS рівень тривоги був 11,79±3,07, депресії – 5,48±1,76. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 34,69±10,69. В ГД2 за шкалою HADS рівень тривоги був 6,41±1,74, депресії – 8,07±1,98. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 47,54±5,20. В ГД1 рівень депресії не мав значущих кореляцій з іншими показниками. Рівень тривоги мав позитивну кореляцію з субшкалою TAS-20 «Екстернальне мислення» та копінг-стратегіями «Позитивна переоцінка», «Втеча-уникнення», «Дистанціювання» (p<0,01). В ГД2 рівень тривоги не мав значущих кореляцій, а рівень депресії мав негативний зв’язок з віком та копінг-стратегією «Позитивна переоцінка» (p<0,01). Чіткі позитивні кореляції між субшкалами алекситимії виявлено тільки в ГД1. За профілем копінг-стратегій: в ГД1 переважають копінг-стратегії «Пошук соцпідтримки» (75%), «Самоконтроль» (60,71%), «Дистанціювання» (36,57%). В ГД2 переважають «Дистанціювання» (62,14%), «Позитивна переоцінка» (53,17%), «Конфронтаційний копінг» (39,71%). \nВисновки. В ГД1 тривога переважала над депресією, алекситимія не відіграє значну роль в усвідомленні власного психічного стану, а копінг-профіль свідчить про схильність до психологічного дистанціювання та перекладання відповідальності за власне психічне здоров’я на інших. В ГД2 депресія переважала над тривогою, рівень алекситимії був вище, а разом з переважанням емоційного копінгу та характером кореляцій, це свідчить про значення алекситимії в порушенні критики до власного стану.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2023.1-07","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Мета роботи – шляхом вивчення рівня тривоги, депресії, алекситимії та профілю копінг-стратегій, дослідити патопсихологічні особливості та відмінності в характері порушень критики до свого психічного стану у хворих на тривожно-фобічні та соматоформні розлади. Матеріали і методи – клініко-психопатологічний, психодіагностичні методики: Госпітальна шкала тривоги та депресії – HADS, Торонтська шкала алекситимії – TAS-20, Копінг-тест Лазаруса – LCS, Статистичний за критеріями Манна-Уітні та Спірмена. Обстежено 102 пацієнти КНП «Запорізький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Група дослідження 1 (ГД1) – 48 пацієнтів з тривожно-фобічними розладами (F40 за МКХ-10), група дослідження 2 (ГД2) – 54 пацієнти з соматоформними розладами (F45). Результати. В ГД1 за шкалою HADS рівень тривоги був 11,79±3,07, депресії – 5,48±1,76. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 34,69±10,69. В ГД2 за шкалою HADS рівень тривоги був 6,41±1,74, депресії – 8,07±1,98. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 47,54±5,20. В ГД1 рівень депресії не мав значущих кореляцій з іншими показниками. Рівень тривоги мав позитивну кореляцію з субшкалою TAS-20 «Екстернальне мислення» та копінг-стратегіями «Позитивна переоцінка», «Втеча-уникнення», «Дистанціювання» (p<0,01). В ГД2 рівень тривоги не мав значущих кореляцій, а рівень депресії мав негативний зв’язок з віком та копінг-стратегією «Позитивна переоцінка» (p<0,01). Чіткі позитивні кореляції між субшкалами алекситимії виявлено тільки в ГД1. За профілем копінг-стратегій: в ГД1 переважають копінг-стратегії «Пошук соцпідтримки» (75%), «Самоконтроль» (60,71%), «Дистанціювання» (36,57%). В ГД2 переважають «Дистанціювання» (62,14%), «Позитивна переоцінка» (53,17%), «Конфронтаційний копінг» (39,71%). Висновки. В ГД1 тривога переважала над депресією, алекситимія не відіграє значну роль в усвідомленні власного психічного стану, а копінг-профіль свідчить про схильність до психологічного дистанціювання та перекладання відповідальності за власне психічне здоров’я на інших. В ГД2 депресія переважала над тривогою, рівень алекситимії був вище, а разом з переважанням емоційного копінгу та характером кореляцій, це свідчить про значення алекситимії в порушенні критики до власного стану.
目的--研究焦虑、抑郁、自闭症的程度以及应对策略的概况,调查焦虑恐惧症和躯体形式障碍患者的病理心理特征以及对其精神状态进行批评的障碍性质的差异。材料和方法--临床和心理病理学、心理诊断方法:医院焦虑抑郁量表(HADS)、多伦多亚历山大量表(TAS-20)、拉扎勒斯应对测试(LCS)、曼-惠特尼和斯皮尔曼统计检验。研究对象包括扎波罗热地区精神卫生保健机构的 102 名患者。研究组1(SG1)--48名焦虑恐惧症患者(根据ICD-10,F40),研究组2(SG2)--54名躯体形式障碍患者(F45)。研究结果根据 HADS 量表,GD1 患者的焦虑程度为 11.79±3.07,抑郁程度为 5.48±1.76。根据 TAS-20 量表,亚历山大症的水平为 34.69±10.69。在 GD2 中,根据 HADS 量表,焦虑水平为 6.41±1.74,抑郁水平为 8.07±1.98。根据 TAS-20 量表,孤独症水平为 47.54±5.20。在 GD1 中,抑郁水平与其他指标无明显相关性。焦虑水平与 TAS-20 分量表 "外化思维 "和应对策略 "积极重新评估"、"逃避"、"疏远 "呈正相关(p<0.01)。在 GD2 中,焦虑程度没有显著相关性,抑郁程度与年龄和应对策略 "积极重新评估 "呈负相关(p<0.01)。只有在 GD1 中,才发现情感淡漠分量表之间存在明显的正相关。根据应对策略的概况:在 GD1 中,"寻求社会支持"(75%)、"自我控制"(60.71%)和 "疏远"(36.57%)是主要的应对策略。在 GD2 中,"疏远"(62.14%)、"积极重新评估"(53.17%)和 "对抗性应对"(39.71%)占主导地位。结论在《全球发展报告 1》中,焦虑比抑郁占优势,条件反射在意识到自己的心理状态方面没有发挥重要作用,应对方式显示出心理疏远和将自己的心理健康责任推卸给他人的倾向。在 GD2 中,抑郁压倒了焦虑,情感缺失程度较高,再加上情感应对的普遍性和相关性,这表明情感缺失在违反对自身状态的批评方面具有重要作用。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信