УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ НЕПРИБУТКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ (НА ПРИКЛАДІ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ)
{"title":"УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ НЕПРИБУТКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ (НА ПРИКЛАДІ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ)","authors":"Денис Олександрович Гюльмагомедов","doi":"10.53920/es-2023-1-15","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті представлено концептуальний підхід до визначення поняття результативності діяльності органів досудового розслідування через системний аналіз законів України, які регулюють їх діяльність, з урахуванням завдань кримінального процесу, а також підходу Європейського суду з прав людини щодо тлумачення результативності досудового розслідування. \nЗдійснено аналіз результатів роботи слідчих підрозділів прокуратури за 2013-2017 роки, за допомогою якого вказано на прагнення органів досудового розслідування утримувати на відповідному рівні статистичні показники, що перетворило статистику з допоміжного інструменту менеджменту на фактичну самоціль роботи правоохоронних органів. \nАналіз наукових праць, у яких розкривається проблема застосування статистичних показників для управління результативністю органів досудового розслідування показав, що така система набула квазінаукового визначення – “Палочна система”. У наукових роботах це поняття вживається авторами-дослідниками виключно у негативному значенні, що означає беззмістовне, безцільове досягнення найбільш легких результатів системою або кожним її учасником (слідчим, слідчим підрозділом). \nУ статті запропоновано підхід визначення результативності діяльності органів досудового розслідування як конкретна міра зменшення рівня злочинності (проявів злочинів) у суспільстві, в якому такі органи діють. При цьому така міра має бути не абстрактною, а конкретною, вимірюваною і досяжною. \nВ результаті дослідження постає питання пошуку релевантних інструментів для вимірювання рівня злочинності (проявів злочинів) в суспільстві. Такі інструменти можуть як прямо вимірювати кількість проявів злочинів в суспільстві, так і користуватися непрямими методами, зокрема вимірюванням громадської думки щодо рівня злочинності, відчуття захищеності у населення, рівня задоволення населення діяльністю правоохоронних органів.","PeriodicalId":117522,"journal":{"name":"Economic Synergy","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Economic Synergy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.53920/es-2023-1-15","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті представлено концептуальний підхід до визначення поняття результативності діяльності органів досудового розслідування через системний аналіз законів України, які регулюють їх діяльність, з урахуванням завдань кримінального процесу, а також підходу Європейського суду з прав людини щодо тлумачення результативності досудового розслідування.
Здійснено аналіз результатів роботи слідчих підрозділів прокуратури за 2013-2017 роки, за допомогою якого вказано на прагнення органів досудового розслідування утримувати на відповідному рівні статистичні показники, що перетворило статистику з допоміжного інструменту менеджменту на фактичну самоціль роботи правоохоронних органів.
Аналіз наукових праць, у яких розкривається проблема застосування статистичних показників для управління результативністю органів досудового розслідування показав, що така система набула квазінаукового визначення – “Палочна система”. У наукових роботах це поняття вживається авторами-дослідниками виключно у негативному значенні, що означає беззмістовне, безцільове досягнення найбільш легких результатів системою або кожним її учасником (слідчим, слідчим підрозділом).
У статті запропоновано підхід визначення результативності діяльності органів досудового розслідування як конкретна міра зменшення рівня злочинності (проявів злочинів) у суспільстві, в якому такі органи діють. При цьому така міра має бути не абстрактною, а конкретною, вимірюваною і досяжною.
В результаті дослідження постає питання пошуку релевантних інструментів для вимірювання рівня злочинності (проявів злочинів) в суспільстві. Такі інструменти можуть як прямо вимірювати кількість проявів злочинів в суспільстві, так і користуватися непрямими методами, зокрема вимірюванням громадської думки щодо рівня злочинності, відчуття захищеності у населення, рівня задоволення населення діяльністю правоохоронних органів.