{"title":"Граматичні засоби вираження модальності в текстах поінформованої згоди на стоматологічне лікування","authors":"Вікторія Геннадіївна Костенко, Ірина Сологор","doi":"10.31558/1815-3070.2020.40.2.7","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета цього дослідження – виявити та проаналізувати маркери інтерактивного метадискурсу, які допомагають орієнтуватися пацієнтам у текстах інформованої згоди на стоматологічне та сприяють більш точній їх інтерпретації. Методологія. Матеріалом цього емпіричного дослідження якісного типу слугували двадцять оригінальних форм інформованої згоди на стоматологічне лікування, які використовуються в медичних установах США. Тексти також були опрацьовані за допомогою Text Inspector, професійного веб-інструменту, для аналізу маркерів метадискурсу. Ідентифікація та категоризація метадискурсу в текстах ґрунтується на моделі метадискурсу К. Хайленда. Новизна. Інформована згода – це жанр, для якого фактор адресата є одним із визначальних і критично важливим при доборі відповідних риторичних засобів, а метадискурс допомагає встановити взаємозв’язок між автором, адресатом, соціокультурним контекстом та конкретною комунікативною ситуацією. Запропоноване дослідження продемонструвало кількісну перевагу маркерів інтерактивного метадискурсу, який зосереджений на допомозі читачеві в навігації по складному за структурою та змістом тексту та на оптимальній організації тексту, яка ґрунтується на обізнаності автора з цільовою аудиторією. Висновки. Інтерактивний метадискурс у формах інформованої згоди на стоматологічне лікування переважно представлений перехідними логічними конекторами (logical connectives), маркерами перефразування (code glosses) та марками структурування (frame markers) у поєднанні з візуальними елементами. Це, очевидно, зумовлено комунікативними цілями жанру інформованої згоди – інформувати, раціонально передати спеціальне знання, причому унаслідок статусної нерівності адресата та адресанта виникає комунікативна асиметрія, яка посилює комунікативну роль та соціальну відповідальність останнього.","PeriodicalId":263667,"journal":{"name":"Лінгвістичні студії","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2020-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Лінгвістичні студії","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31558/1815-3070.2020.40.2.7","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета цього дослідження – виявити та проаналізувати маркери інтерактивного метадискурсу, які допомагають орієнтуватися пацієнтам у текстах інформованої згоди на стоматологічне та сприяють більш точній їх інтерпретації. Методологія. Матеріалом цього емпіричного дослідження якісного типу слугували двадцять оригінальних форм інформованої згоди на стоматологічне лікування, які використовуються в медичних установах США. Тексти також були опрацьовані за допомогою Text Inspector, професійного веб-інструменту, для аналізу маркерів метадискурсу. Ідентифікація та категоризація метадискурсу в текстах ґрунтується на моделі метадискурсу К. Хайленда. Новизна. Інформована згода – це жанр, для якого фактор адресата є одним із визначальних і критично важливим при доборі відповідних риторичних засобів, а метадискурс допомагає встановити взаємозв’язок між автором, адресатом, соціокультурним контекстом та конкретною комунікативною ситуацією. Запропоноване дослідження продемонструвало кількісну перевагу маркерів інтерактивного метадискурсу, який зосереджений на допомозі читачеві в навігації по складному за структурою та змістом тексту та на оптимальній організації тексту, яка ґрунтується на обізнаності автора з цільовою аудиторією. Висновки. Інтерактивний метадискурс у формах інформованої згоди на стоматологічне лікування переважно представлений перехідними логічними конекторами (logical connectives), маркерами перефразування (code glosses) та марками структурування (frame markers) у поєднанні з візуальними елементами. Це, очевидно, зумовлено комунікативними цілями жанру інформованої згоди – інформувати, раціонально передати спеціальне знання, причому унаслідок статусної нерівності адресата та адресанта виникає комунікативна асиметрія, яка посилює комунікативну роль та соціальну відповідальність останнього.