{"title":"Cluster approach to development of innovative institutions of education","authors":"I. Chervinska","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-94-104","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":". У статті розкривається сутність кластерного підходу до становлення і розвитку інноваційних закладів загальної середньої освіти в умовах гірського середовища. Наголошується, що простір пов’язаний з компонентами життєдіяльності людини, категоріями сенсів її життя. Наголошується, що освітній кластер – це педагогічна реальність, яка виявляється там, де освіта є системотворчим і ресурсозберігаючим чинником розвитку людини. Автор вказує, що інноваційні заклади освіти відповідаючи на виклики сучасного соціуму стають реальними співтворцями цілісного соціокультурного простору певного регіону, а не просто установами, де реалізуються визначені стандарти або ж інноваційні концепції освітньої діяльності. Вказується, що під освітнім простором розуміємо конкретний, близький для кожної дитини простір, за допомогою якого вона включається в культурні зв’язки суспільства і де набуває перший досвід самостійної дослідницько-пошукової діяльності та формування предметної компетентності. Метою статті є розкриття специфіки кластерного підходу до розвитку інноваційних закладів загальної середньої освіти. Завдання статті полягає в тому, щоб схарактеризувати сутність діяльності кластерів у системі освіти регіону; визначити специфіку кластерного підходу до діяльності інноваційних закладів освіти; розкрити потенціал кластерного підходу та показати перспективи його подальшого розвитку. Вказується на те, що під освітнім кластером розуміють цілісну мережу виробників і споживачів освітніх послуг і технологій, діяльність яких ґрунтується на позитивних синергетичних ефектах освітньої агломерації. Визначаються принципи організації освітнього кластера гірської школи із врахуванням статутних засад діяльності опорних закладів освіти. До провідних принципів відносяться: автономність і відповідальність; гуманістична спрямованість, колегіальність і публічність прийняття управлінських рішень; громадсько-державне управління; узгодженість та партнерська взаємодія. Зазначається, що діяльність освітнього кластера сприяє налагодженню ефективної співпраці органів місцевої влади і громади; усвідомленню освітньо-виховної місії і цінності опорної школи як центру консолідації зусиль громади, школи і місцевих підприємств з метою проведення демократичних освітніх перетворень у громаді.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Pedagogical Education:Theory and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-94-104","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
. У статті розкривається сутність кластерного підходу до становлення і розвитку інноваційних закладів загальної середньої освіти в умовах гірського середовища. Наголошується, що простір пов’язаний з компонентами життєдіяльності людини, категоріями сенсів її життя. Наголошується, що освітній кластер – це педагогічна реальність, яка виявляється там, де освіта є системотворчим і ресурсозберігаючим чинником розвитку людини. Автор вказує, що інноваційні заклади освіти відповідаючи на виклики сучасного соціуму стають реальними співтворцями цілісного соціокультурного простору певного регіону, а не просто установами, де реалізуються визначені стандарти або ж інноваційні концепції освітньої діяльності. Вказується, що під освітнім простором розуміємо конкретний, близький для кожної дитини простір, за допомогою якого вона включається в культурні зв’язки суспільства і де набуває перший досвід самостійної дослідницько-пошукової діяльності та формування предметної компетентності. Метою статті є розкриття специфіки кластерного підходу до розвитку інноваційних закладів загальної середньої освіти. Завдання статті полягає в тому, щоб схарактеризувати сутність діяльності кластерів у системі освіти регіону; визначити специфіку кластерного підходу до діяльності інноваційних закладів освіти; розкрити потенціал кластерного підходу та показати перспективи його подальшого розвитку. Вказується на те, що під освітнім кластером розуміють цілісну мережу виробників і споживачів освітніх послуг і технологій, діяльність яких ґрунтується на позитивних синергетичних ефектах освітньої агломерації. Визначаються принципи організації освітнього кластера гірської школи із врахуванням статутних засад діяльності опорних закладів освіти. До провідних принципів відносяться: автономність і відповідальність; гуманістична спрямованість, колегіальність і публічність прийняття управлінських рішень; громадсько-державне управління; узгодженість та партнерська взаємодія. Зазначається, що діяльність освітнього кластера сприяє налагодженню ефективної співпраці органів місцевої влади і громади; усвідомленню освітньо-виховної місії і цінності опорної школи як центру консолідації зусиль громади, школи і місцевих підприємств з метою проведення демократичних освітніх перетворень у громаді.