КОНВЕРГЕНЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Abstract

У статті досліджено особливості співвідношення національного та міжнародного права у Великобританії, Польщі та Україні, із врахуванням конституційних положень і практики Європейського суду з прав людини. Принципи співвідношення національного та міжнародного права закріплені в джерелах конституційного права відповідних країн та міжнародних нормативно-правових актах. Автори, зокрема, досліджують прояви кризових явищ у Великій Британії щодо визнання і застосування міжнародно-правових актів і винесених на їх підставі рішень Європейського суду з прав людини. Встановлено, що у минулому Великобританія неодноразово критикувала рішення Європейського суду з прав людини та допускала прийняття відповідних змін до внутрішнього законодавства, з метою невиконання окремих рішень зазначеного суду. Проте, на сьогоднішній день, у Великій Британії підготовлено законопроект «Білль про права», який дозволить британській владі не вважати постанови Європейського суду з прав людини обов’язковими до виконання. Автори звертають увагу на те, що позиція Великої Британії у досліджуваній сфері може завдати шкоди як діяльності ЄСПЛ зокрема, так і міжнародному правопорядку загалом. Встановлено, що Республіка Польща, незважаючи на принцип верховенства права Європейського Співтовариства та закріпленого в Конституції пріоритету міжнародного законодавства, в Конституційному суді намагається визнати невідповідність європейського законодавства власній Конституції. Автори проаналізували аргументи Польщі щодо неконституційності Європейської конвенції про захист прав людини в частині визнання компетенції Європейського суду з прав людини відносно оцінки законності вибору суддів Конституційного трибуналу. Автори статті наголошують, що в Європі, зокрема у досліджуваних країнах, існують розбіжності у відношенні міграційних, судових та інших питаннях. Робиться висновок про доцільність подальшої інтеграції України до європейської спільноти, а також необхідності використання міжнародного права з метою припинення та покарання військової агресії з метою збільшення довіри до міжнародного права інших європейських країн.