ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ: ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Abstract

У статті здійснено аналіз процесу професійного становлення фахівця, що обумовлено психологічними чинниками розвитку толерантності до невизначеності здобувачів вищої освіти. Автори статті доводять важливість врахування властивостей особистості, які є базовими, стійкими, стабільними у часі, що впливають на професійне становлення майбутнього фахівця та відіграють суттєву роль при оцінці ймовірних результатів прийняття рішень в ситуаціях невизначеності. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні психологічних чинників розвитку толерантності до невизначеності. Завдання дослідження зосереджені на науковому обґрунтуванні поняття «толерантність до невизначеності»; виявленні психологічних чинників розвитку толерантності до невизначеності; аналізі та інтерпретації результатів дослідження щодо розвитку толерантності до невизначеності. Результати проведеного дослідження довели, що здобувачі вищої освіти, у яких сформований високий рівень толерантності до невизначеності, здатні приймати альтернативні, креативні та нестандартні рішення, набувати новий досвід навіть за умов невизначеності. Здобувачі вищої освіти, що володіють означеною компетентністю, готові до творчості, експериментів, імпровізації. Здобувачі вищої освіти, у яких сформовано середній рівень толерантності до невизначеності, готові до праці за умов браку інформації, отримуючи новий досвід, готові до новизни, до розв'язання складних завдань. Висновки. Підсумовуючи результати дослідження щодо розвитку толерантності до невизначеності, ми спираємося на властивість особистості, психологічна сутність якої полягає в стійкості до впливів фактору невизначеності, нечіткості середовища та виявляється у прийнятті неоднозначності під час пошуку альтернатив рішення; терпиме відношення до новизни, мінливості та складності ситуацій, до непередбачуваності. Доведено, що ситуації невизначеності, які є джерелом активності особистості, сприяють як сформованості позитивної мотивації до дослідницької діяльності, так і необхідності спеціальної підготовки здобувача вищої освіти до професійних дій в ситуаціях невизначеності, сприяючи, таким чином, їх подальшому професійному становленню