ЧАСОПИСИ «НОВИНЫ» І «ПЧОЛА»: ПОШУК НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Abstract

У статті проаналізовано два періодичні видання доби «Весни народів» — «Новины» (1849) і «Пчола» (1849) — за редакцією Івана Гушалевича (1823—1903) через призму пошуку їхніми авторами свого національного «я». Маркером національної ідентичності було передовсім тогочасне найменування автохтонного населення Галицької Русі як русинів, «руского нарôда» («русскій народъ»), себто українського, яке було відмінним від означення російського народу. Такого розмежування чітко дотримувалася редакція політичного часопису «Новины», що засвідчувала, наприклад, рубрика «Россія», у якій російську армію названо «россїйской», а царя — «Цћсаръ Россїйскїй». Натомість редакція історико-літературного часопису «Пчола» називала «русскім народом» як три народи — «великорусскій», «білорусскій» і «малорусскій», так і автохтонне населення Галицької Русі. Таким чином, вона робила плутанину в головах тогочасних галицьких русинів і не сприяла усвідомленню ними своєї національної ідентичності. У статті з’ясовано, що у складних суспільно-політичних та економічних реаліях того часу часописи політичного («Новины») й історико-літературного («Пчола») спрямування унаочнили, як їх автори у завуальованих поетичних образах відображали ідею єдності етнічних українських земель, розділених між двома імперіями — Російською і Австрійською. Реальне ж втілення цієї єдності вбачали передовсім в об’єднанні русинів Галицької та Угорської Русі в окрему провінцію у межах Австрійської держави. З’ясовано також, що важливим чинником національної ідентичності були рідна мова та ставлення до неї авторів. Спільність коріння українців усіх етнічних земель засвідчували читачам опубліковані в часописах художні твори та літописи, історичні нариси, етнографічні й наукові статті, зокрема переспіване Богданом Дідицьким «Слово о полку Игоревомъ», уривки з «Енеїди» Івана Котляревського і його ж «Пћсня на новый 1805 годъ… Князю Олексћю Борисовичу Куракину» тощо. Проаналізовані публікації засвідчують прагнення українців до єдності на історичному, мовному й духовному рівнях