New ukrainian school as an educational environment of partnership

Abstract

У статті здійснено порівняльний та структурно-змістовий аналіз понять «взаємодія», «педагогічна взаємодія», «партнерська взаємодія». Партнерську взаємодію визначено як процес безпосереднього впливу учасників освітнього процесу один на одного, дії яких спрямовані на реалізацію та задоволення інтересів та потреб кожної сторони взаємодії. Описано емпіричне дослідження, мета якого полягає у визначенні ефективності освітнього середовища Нової української школи для розвитку та формування партнерської співпраці. Дослідження проводилося серед вчителів початкової школи для визначення стилю педагогічного спілкування вчителів з учасниками освітнього процесу та кількості педагогів, що залучають батьків до його планування та здійснення. Дослідження, що проводилося серед батьків, полягало в тому, щоби визначити кількісний показник батьків, які беруть участь у процесі організації соціального життя в класі, та як часто, та у якій формі батьки отримують зворотний зв'язок зі школою. Охарактеризовано методичний супровід для вчителів із метою покращення партнерської взаємодії з батьками молодших школярів, як з учасниками освітнього процесу. Визначено етапи методичного супроводу та форми роботи, використання яких передбачає реалізацію мети певного етапу. Перший етап – інформаційний, рекомендовано вчителю на цьому етапі використовувати такі форми роботи з батьками, як: міні лекції, інформаційні зустрічі, пізнавальні тренінги. Другим етапом визначено конструктивний, на якому вчителю треба визначити модель, яка спрямована на покращення взаємодії з батьками молодших школярів, та доцільно використовувати такі форми роботи, як індивідуальні та групові зустрічі, семінари навчального спрямування. Третій етап – практичний, на якому доречним є використання таких форм роботи, як тренінги, майстер-класи, дискусії. Останнім етапом визначено результативний. Основними формами партнерської взаємодії між вчителем та батьками на цьому етапі є круглі столи, дискусії.