УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКІ МІЖМОВНІ ОМОНІМИ З ВІДНОШЕННЯМ СЕМАНТИЧНОГО ВКЛЮЧЕННЯ

Abstract

Мета цієї статті – дослідження семантичних особливостей українсько-білоруських міжмовних омонімів із відношенням семантичного включення. Методи: теоретичний метод (формулювання дефініції поняття «міжмовні омоніми»), компонентний аналіз (розщеплення значень слів на окремі семи залежно від диференційних ознак), зіставний метод у поєднанні з методами математичної теорії множин (добір, класифікація і систематизація фактичного матеріалу), структурно-семантичний метод (визначення різновиду семантичної трансформації міжмовних омонімів), описовий метод (опис семантичних особливостей дібраних українсько-білоруських омонімів. Результати. У ході дослідження з’ясовано, що українсько-білоруські міжмовні омоніми-дієслова з відношенням семантичного включення найчастіше називають різноманітні дії (фізичні та емоційні), рідше – стан чи перехід з одного стану в інший. Непохідна іменникова омонімічна лексика, охоплена семантичним включенням, описує здебільшого предмети, їхні складники, речовини та місця. Багатозначність іменників на позначення істот спричинена поєднанням в одному слові кількох сем або розвитком переносних значень. Іменники, твірні для дієслів чи похідні від них, називають переважно стан, наслідок дії, процес або предмет. Співвіднесені омонімічні прикметники, пов’язані семантичним включенням, головно окреслюють зовнішні та внутрішні характеристики. Прислівники, утворені від прикметників, зазвичай теж зберігають відношення семантичного включення й утворюють омонімічні пари. Висновки. Отже, проаналізувавши значеннєві особливості українсько-білоруських міжмовних омонімів, охоплених семантичним включенням, можемо констатувати, що воно виникає внаслідок асиметричного розвитку семантичної структури етимологічно споріднених слів і спостерігається в тих випадках, коли український моносемант відповідає білоруському полісемантові, білоруський моносемант відповідає українському полісемантові, зіставлені полісеманти різняться кількістю лексико-семантичних варіантів та переносних значень, а також коли одна з лексем має ширше значення або значення однієї з них видове, а другої – родове (за умови, що лексема з вужчим чи видовим значенням не має інших, притаманних тільки їй, сем).