ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ АРХІТЕКТОРІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Abstract

Представлено результати теоретичного аналізу й практичної  роботи у сфері професійної підготовки майбутніх архітекторів, що дозволили встановити шляхи екологізації їхніх професійних функцій, а саме ціннісно-змістовних екологічних установок, які є засобом сучасного ноосферного наукового підходу. Метою дослідження стала розробка педагогічних умов формування екологічної компетентності студентів архітектурних, будівельних та дизайнерських факультетів закладів вищої освіти у структурі компетентнісної моделі підготовки фахівця-архітектора, елементи якої сформовані на основі державних стандартів, галузевих кваліфікаційних вимог, опитуванні експертів, представників галузі, наукових та проєктних організацій. У якості завдань дослідження визначено такі: подати порівняльний аналіз поняття «педагогічні умови» для різних напрямів освіти; запропонувати авторське трактування цього терміну для особливостей архітектурної підготовки; визначити місце і роль екологічної  компетентності у забезпеченні ефективної професійної компетентності майбутніх архітекторів в умовах оновлення змісту навчання відповідно до сучасних екологічних вимог, науково-технічних досягнень, зорієнтованих на розвиток творчої особистості, здатної до зростання й самореалізації. З використанням методів анкетування, порівняння, спостереження, системного аналізу даних педагогічного експерименту та контент-аналізу програм і змісту навчальних дисциплін було визначено й обґрунтовано чотири педагогічні умови, у результаті застосування яких виявлено зміни особистісних якостей студентів архітектурних спеціальностей та підвищення рівня їхньої фахової підготовки. Зроблено висновок, що усі означені педагогічні умови розвитку екологічної компетентності взаємопов’язані й взаємообумовлені, тому до їх застосування варто підходити послідовно, виважено, наполегливо, комплексно, неперервно