PRIVATIZED VIOLENCE: THE ESSENCE AND TYPES OF ITS IMPLEMENTATION IN MODERN WORLD

Abstract

Постановка проблеми . Насилля, незважаючи на зміну його форм та інструментальне призначення, незмінно супроводжує всі явища і процеси упродовж всієї історії людської цивілізації. Легітимація права окремих людей або соціальних груп посягати на здоров'я, свободу та інші цінності людського життя в усі часи надзвичайно дорого обходилось людству. Однак ціна насилля  у добу стрімкого розвитку науки, техніки і технологій надзвичайно зростає. Проблема приватизованого насилля є однією з визначальних характеристик глобалізованого світу. Тим самим актуалізується наукова концептуалізація цієї проблематики, пов’язаної з політологічним аналізом сутності насилля загалом, і приватизованого зокрема, змістом і видами його прояву в сучасному світі. Аналіз останніх досліджень і  публікацій . У науковій літературі проблема насилля досліджується як у предметному полі політичної науки (Дж. Агамбен, Ф. фон Гаєк, К. Шлегель, А. Дмитрієв, І. Залисін, С. Кузіна), так і у взаємозв’язку з філософськими (Ж. Дерріда, С. Жижек, М. Штаудіґл), психологічними (Ф. Фанон), етичними (Л. Свендсен), мас-медійними (Г. Енценсбергер), культурологічними (В. Софський) та іншими науковими розвідками. Дослідниками були проаналізовані структурне насилля у контексті соціальної справедливості; виправдання державної монополії на насилля та використання конкретних засобів соціальних змін; виявлення різних форм насилля з акцентом на проблемі індивідуального; осмислення масштабності насилля. Різноманітні концептуальні інтерпретації проблеми насилля у політологічному аспекті зустрічаємо у працях й вітчизняних науковців В. Бебика, Д. Бойка, C. Головатого, Є. Головахи, В. Горбатенка, М. Михальченка, В. Кравченка, В. Кременя, В. Остроухова, О. Панфілова, О. Полторакова, О. Рудакевича, Ф. Рудича, В. Слюсаря, В. Ткаченка, М. Требіна, В. Целуйка, М. Шульги та ін. У той же час проблема насилля, насамперед приватизованого, залишається однією з найбільш дискусійних і малодосліджених у суспільствознавстві. Метою статті є дослідження на основі аналізу історичного досвіду і сучасної практики соціальної природі та причин посилення приватизованих форм насилля, чинників і механізмів його здійснення в сучасному світі. Виклад основного матеріалу дослідження з обґгрунтуванням отриманих наукових результатів. Концептуалізовано поняття «приватизоване насилля» у контексті теоретичних і загальнокультурних досліджень насилля, що дозволило виокремити його із загального понятійного ряду «соціальне насилля» і визначити як об’єктивний чинник суспільного розвитку, а також систематизувати його за різними підставами. Констатовано, що у проявах насилля й агресії виявляється значення біологічних і психологічних якостей, але визначальним є соціальний фактор. Антропологічна складова приватизованого насилля перетворює його в феномен суспільної свідомості, який виступає істотним фактором, що визначає процес культурно-історичного розвитку суспільства. Якщо політичне насилля інституціоналізоване, включене у механізм дії цінностей суспільства, вбудоване у соціальну структуру різними методами і трансформується в інструмент організації суспільного порядку, насамперед через примус, стимулювання і переконання, то приховане насилля, навпаки, стимулює зростання невизначеності й хаотичності повсякденного життя. Особливу увагу звернено на вплив глобалізаційних процесів на насилля, утвердження й посилення його непрямих, приватизованих форм. Наводяться причини виникнення приватизованого насилля і чинники, які зумовлюють його посилення в сучасних умовах. Розглядаються соціальні групи, які вдаються до приватизованого насилля, та моделі комунікативної поведінки й стилі управління в конфліктній і постконфліктній ситуаціях. Розкриваються особливості політичної культури трансформаційного українського суспільства, які впливають на посилення соціально-політичної напруженості та мотивацію щодо приватизованих форм насилля. Висновки з цього дослідження й перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. Зроблено висновок про соціальну зумовленість приватизованого насилля та доцільність формування культури ненасилля, толерантності і згоди в сучасних умовах. Пошуки шляхів формування нових індивідуальних, колективних, соціально-організованих принципів толерантного існування стає дедалі більше затребуваним напрямом розвитку сучасної цивілізації. Альтернативою насильницьким практикам має стати ненасильницький шлях подальшого розвитку людства.