ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК КАТЕГОРІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ

Abstract

В даній статті розглянуто різні підходи зарубіжних і вітчизняних науковців до трактування поняття «цифрова компетентність»; проведено аналіз наукової літератури з проблеми формування цифрової компетентності, ефективного використання інформаційних та цифрових технологій у навчанні та вихованні, підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності засобами цифрових освітніх технологій; розглянуто тлумачення поняття «цифрова компетентність» в нормативних документах в галузі дошкільної освіти. Сформульовано визначення поняття «цифрова компетентність дошкільника», як системну та динамічну якість особистості, яка інтегрує володіння знаннями теоретичного та технологічного характеру про основні методи інформатики та цифрових технологій, уміння, навички та досвід їх використання при розв’язуванні навчальних та повсякденних задач засобами інформаційно-комунікаційних технологій, характеризується усвідомленням цифрової компетентності як однієї з провідних цінностей, виявляється у прагненні, здатності та готовності до ефективного застосування сучасних засобів цифрових технологій в повсякденному житті та навчанні. Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти одним із результатів освітньої роботи є цифрова компетентність та цифрова грамотність дитини дошкільного віку. Інформаційно-комунікаційну компетентність як одну з ключових визначено і у Державному стандарті початкової освіти. Відповідно до НУШ, серед ключових компетентностей виділяють інформаційно-цифрову компетентність. Аналіз робіт зарубіжних дослідників показав використання двох термінів – цифрова компетентність (digital competence) та цифрова грамотність (digital literacy). В обох випадках володіння цифровою грамотою або компетентністю передбачає впевнене та критичне використання доступних технологій інформаційного суспільства для повсякденного спілкування, роботи та відпочинку.