Directions in Romanian Music of Banat Region in National and European Context

Abstract

Актуальність дослідження. Цензурні обмеження, характерні для попереднього періоду розвитку румунського музикознавства, зумовлюють необхідність та актуальність перегляду застарілих поглядів, пропаганди ретроспективи румунської музичної культури, а також дослідження її внеску в європейське мистецтво, починаючи з XIX та першої половини ХХ століття. Метою дослідження є аналіз вкладу румунських композиторів (зокрема, регіону Банат) у формування спільної музичної мови європейськогор простору. Методологія дослідження . Музикознавчі штудії композиторських прийомів, що їх використовували композитори Банатського регіону, Румунії та Європи, базуються на порівнянні композиційних закономірностей та виявленні подібності у їх створенні. Для коректного порівняння використано прийоми узагальнення (головні напрямки, що існують в румунській музиці) та зіставлення з європейськими моделями, типовими для музичного мистецтва кінця ХІХ і початку ХХ століття. Основні результати та висновки дослідження . Прослідковуючи еволюцію композиційних прийомів у знакових композиторів регіону Банат та посилаючись на досвід румунських та європейських композиторів, на основі діахронічної презентації доведено, що пік творчості митців Баната відзначений орієнтацією на досягнення румунських та європейських митців. Зв’язок румунських та загальноєвропейських прийомів композиції у цей період здійснювався через присутність у музичній мові спільних елементів, що виявляються у музичних творах представників національних шкіл. Зокрема, модальність, що виявляється у багатовалентному функціоналізмі та використанні модальних каденцій, зустрічається у Джорджа Енеску в «Семі піснях» на словах Клемента Маро, Сигізмунда Тодуца в Концерті для струнного оркестру, Сабіна Драгої в Дивертименто Рустико та Поля Константинеску в Різдвяній візантійській ораторії. Мажоро-мінорні прояви зустрічаються у Третій сонаті Джордже Енеску для фортепіано і скрипки, квартові гармонії – у Сабін Драгої (в циклі «24 народні пісні та вірші») та Міхаїла Жора (в балеті La piaţă), кластерні співзвуччя – в сюїті Джордже Енеску «Враження дитинства». Різними шляхами кожен з названих композиторів приходить до гармонії, структурні особливості якої відображають індивідуальність музичної мови конкретного митця. Найважливішим і загальним для всіх є хроматизація, яка виводить цю музику зі сфери тонально-функціонального мислення. Ще одним кроком на цьому шляху є зміна традиції терцової організації вертикальних структур, що передбачає різні комбінації інтервалів. У цій інтервальній комбінаториці звучання набуває інтенсивних колористичних характеристик, надаючи фольклорним мелодіям регіону Банат особливої аури.