{"title":"Зміни та виклики в системі міжнародної взаємодії в Арктиці через російсько-українську війну","authors":"Алла Атаманенко, Олександр Цвєтков","doi":"10.26693/ahpsxxi2023.06.040","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджено вплив російсько-української війни на безпекову ситуацію та зміни в системі міжнародного співробітництва в Арктиці. Автори намагаються встановити можливі наслідки змін у сферах колективного реагування та управління регіональними міжнаціональними відносинами на основі системного аналізу офіційних документів і матеріалів низки установ і організацій, які визначають особливості міжнародного співробітництва в регіоні, а також наукові публікації з цього питання, зміни, що відбулися у зв’язку з міжнародною реакцією на російську збройну агресію, в тому числі пов’язану з початком повномасштабної війни. \nАвтори досліджують виклики міжнародній безпеці та припинення співпраці з агресором у регіональних міжнародних організаціях, які виступають платформою для регулювання арктичної політики та форумом відповідних комунікацій. Приділено увагу чиннику санкційної політики, що застосовується до агресора з метою відмежування його від політичного режиму останнього та припинення його військових дій, а також впливу на позицію та можливості Росії в Арктичному регіоні. \nУ результаті дослідження було зроблено висновок, що російська агресія проти України дестабілізувала систему міжнародних відносин загалом і в Арктичному регіоні зокрема. Призупинення роботи Арктичної ради та інших регіональних організацій було зумовлене етичними та цивілізаційними факторами, пов’язаними з неспровокованою агресивною повномасштабною війною Росії проти України, але поставило питання про необхідність продовження колективного регулювання важливих питань їх компетенції. Видається малоймовірним, що найближчим часом агресор братиме участь у діяльності Арктичної ради та інших організацій. Проте в перспективі зі зміною геополітичних обставин можливе повернення до співпраці восьми країн регіону в рамках спільної організації з метою координації виконання нагальних екологічних, кліматичних, культурних та інших питань.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2023.06.040","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті досліджено вплив російсько-української війни на безпекову ситуацію та зміни в системі міжнародного співробітництва в Арктиці. Автори намагаються встановити можливі наслідки змін у сферах колективного реагування та управління регіональними міжнаціональними відносинами на основі системного аналізу офіційних документів і матеріалів низки установ і організацій, які визначають особливості міжнародного співробітництва в регіоні, а також наукові публікації з цього питання, зміни, що відбулися у зв’язку з міжнародною реакцією на російську збройну агресію, в тому числі пов’язану з початком повномасштабної війни.
Автори досліджують виклики міжнародній безпеці та припинення співпраці з агресором у регіональних міжнародних організаціях, які виступають платформою для регулювання арктичної політики та форумом відповідних комунікацій. Приділено увагу чиннику санкційної політики, що застосовується до агресора з метою відмежування його від політичного режиму останнього та припинення його військових дій, а також впливу на позицію та можливості Росії в Арктичному регіоні.
У результаті дослідження було зроблено висновок, що російська агресія проти України дестабілізувала систему міжнародних відносин загалом і в Арктичному регіоні зокрема. Призупинення роботи Арктичної ради та інших регіональних організацій було зумовлене етичними та цивілізаційними факторами, пов’язаними з неспровокованою агресивною повномасштабною війною Росії проти України, але поставило питання про необхідність продовження колективного регулювання важливих питань їх компетенції. Видається малоймовірним, що найближчим часом агресор братиме участь у діяльності Арктичної ради та інших організацій. Проте в перспективі зі зміною геополітичних обставин можливе повернення до співпраці восьми країн регіону в рамках спільної організації з метою координації виконання нагальних екологічних, кліматичних, культурних та інших питань.