{"title":"Нормативно-правове забезпечення розвитку лідерства в органах публічної влади","authors":"О. Ф. Романюк","doi":"10.36930/507006","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проаналізовано нормативно-правове забезпечення розвитку лідерства в органах влади. Охарактеризовано основні законодавчі акти та нормативні документи за період незалежності України, які регулюють впровадження лідерства в управлінську діяльність. \nЗ'ясовано, що для розвитку феномену лідерства в публічному управлінні створено розгалужену нормативно-правову базу та доведено її важливість як ефективного інструменту вітчизняної публічної служби. Для правового регулювання лідерства видано Закон України \"Про державну службу\" та низку нормативних документів, які окреслили основні шляхи щодо його практичної реалізації. \nДосліджено етапи формування та реформування законодавчих засад лідерства в публічному управлінні з погляду пізнавального аспекту. Доведено, що наявна законодавча база та нормативні документи стосовно впровадження цього феномену в державному управлінні мають декларативний характер, фрагментарність вибору об'єкта (лідерство) та недостатню узгодженість правових норм, які застосовуються. Відповідно це зменшує потенціал державної служби України та негативно впливає на її подальший розвиток загалом. Встановлено, що є потреба у впорядкуванні в нормативних документах понятійного апарату щодо лідерства та термінології стосовно впровадження цього феномену в роботу органів публічної служби. \nВиявлено низку проблем стосовно правового регулювання, зокрема: відсутність чіткої ієрархічної відповідності та підпорядкованості нормативних документів стосовно лідерства в публічному управлінні; велика кількість законодавчих і підзаконних актів стосовно впровадження лідерства \"нанизана\" один на другий; окремі правові акти доволі часто концептуально не погоджені з раніше прийнятими нормами вітчизняного або міжнародного законодавства. \nВстановлено потребу у внесенні змін/доповнень у нормативно-правові акти щодо сприяння розвитку феномену лідерства в управлінській діяльності органів влади, з подальшим їх адаптуванням до інституціональних особливостей України. З огляду на це розроблено конкретні рекомендації удосконалення нормативно-правової бази розвитку лідерства в публічно-управлінській діяльності України.","PeriodicalId":405545,"journal":{"name":"Efficiency of public administration","volume":"96 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Efficiency of public administration","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/507006","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Проаналізовано нормативно-правове забезпечення розвитку лідерства в органах влади. Охарактеризовано основні законодавчі акти та нормативні документи за період незалежності України, які регулюють впровадження лідерства в управлінську діяльність.
З'ясовано, що для розвитку феномену лідерства в публічному управлінні створено розгалужену нормативно-правову базу та доведено її важливість як ефективного інструменту вітчизняної публічної служби. Для правового регулювання лідерства видано Закон України "Про державну службу" та низку нормативних документів, які окреслили основні шляхи щодо його практичної реалізації.
Досліджено етапи формування та реформування законодавчих засад лідерства в публічному управлінні з погляду пізнавального аспекту. Доведено, що наявна законодавча база та нормативні документи стосовно впровадження цього феномену в державному управлінні мають декларативний характер, фрагментарність вибору об'єкта (лідерство) та недостатню узгодженість правових норм, які застосовуються. Відповідно це зменшує потенціал державної служби України та негативно впливає на її подальший розвиток загалом. Встановлено, що є потреба у впорядкуванні в нормативних документах понятійного апарату щодо лідерства та термінології стосовно впровадження цього феномену в роботу органів публічної служби.
Виявлено низку проблем стосовно правового регулювання, зокрема: відсутність чіткої ієрархічної відповідності та підпорядкованості нормативних документів стосовно лідерства в публічному управлінні; велика кількість законодавчих і підзаконних актів стосовно впровадження лідерства "нанизана" один на другий; окремі правові акти доволі часто концептуально не погоджені з раніше прийнятими нормами вітчизняного або міжнародного законодавства.
Встановлено потребу у внесенні змін/доповнень у нормативно-правові акти щодо сприяння розвитку феномену лідерства в управлінській діяльності органів влади, з подальшим їх адаптуванням до інституціональних особливостей України. З огляду на це розроблено конкретні рекомендації удосконалення нормативно-правової бази розвитку лідерства в публічно-управлінській діяльності України.