{"title":"ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПУ СТАВЛЕННЯ ДО ХВОРОБИ У ХВОРИХ НА ШИЗОТИПОВИЙ РОЗЛАД З АФЕКТИВНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ РІЗНОГО СПЕКТРУ","authors":"Владислав Андрійович Плєхов","doi":"10.37321/ujmh.2022.1-2-06","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"З метою виявити особливості типу відношення до захворювання хворих на шизотиповий розлад залежно від спектру наявної афективної патології шляхом аналізу її клініко-психопатологічного наповнення, було проведено проспективне дослідження. \nМатеріали та методи. Протягом 2019-2020 рр. було досліджено 100 пацієнтів Запорізької регіональної психіатричної лікарні, що знаходились на амбулаторному етапі лікування з приводу шизотипового розладу; для вирішення поставленої мети були використані клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний та клініко-статистичний методи. Контингент дослідження було розподілено на три групи: до групи дослідження 1 (Г1) увійшли 52 хворих, у яких була виявлена уніполярна психопатологічна симптоматика депресивного спектру; до групи дослідження 2 (Г2) увійшли 16 хворих, що демонстрували циклічну зміну депресивних та гіпоманіакальних фаз; останні 32 хворих сформували групу дослідження 3 (Г3) – вони виявляли клінічні ознаки афективного сплощення. \nЗа результатами дослідження було встановлено, що для хворих Г1 були більш характерні іпохондричні варіанти реагування на захворювання: значного поши- рення тут набули ізольований іпохондричний (7 хворих) та комбінований тривожно-іпохондричний (10 хворих) типи відношення до захворювання. Для хворих Г2 специфічними були ізольований анозогнозичний (5 хворих) та комбінований ейфорійно-анозогнозичний варіанти відношення до захворювання (2 хворих). Специ- фічним варіантом відношення до захворювання для хворих Г3 був анозогнозичний (18 хворих). \nВисновок. Для хворих на шизотиповий розлад із превалюванням уніполярної депресивної симптоматики характерні тривожно-іпохондричні варіанти реагування на захворювання, для хворих із циркулярною зміною афективних фаз ейфорійно-анозогнозичний варіант, для хворих зі станами афективного сплощення – анозогнозичний.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2022.1-2-06","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
З метою виявити особливості типу відношення до захворювання хворих на шизотиповий розлад залежно від спектру наявної афективної патології шляхом аналізу її клініко-психопатологічного наповнення, було проведено проспективне дослідження.
Матеріали та методи. Протягом 2019-2020 рр. було досліджено 100 пацієнтів Запорізької регіональної психіатричної лікарні, що знаходились на амбулаторному етапі лікування з приводу шизотипового розладу; для вирішення поставленої мети були використані клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний та клініко-статистичний методи. Контингент дослідження було розподілено на три групи: до групи дослідження 1 (Г1) увійшли 52 хворих, у яких була виявлена уніполярна психопатологічна симптоматика депресивного спектру; до групи дослідження 2 (Г2) увійшли 16 хворих, що демонстрували циклічну зміну депресивних та гіпоманіакальних фаз; останні 32 хворих сформували групу дослідження 3 (Г3) – вони виявляли клінічні ознаки афективного сплощення.
За результатами дослідження було встановлено, що для хворих Г1 були більш характерні іпохондричні варіанти реагування на захворювання: значного поши- рення тут набули ізольований іпохондричний (7 хворих) та комбінований тривожно-іпохондричний (10 хворих) типи відношення до захворювання. Для хворих Г2 специфічними були ізольований анозогнозичний (5 хворих) та комбінований ейфорійно-анозогнозичний варіанти відношення до захворювання (2 хворих). Специ- фічним варіантом відношення до захворювання для хворих Г3 був анозогнозичний (18 хворих).
Висновок. Для хворих на шизотиповий розлад із превалюванням уніполярної депресивної симптоматики характерні тривожно-іпохондричні варіанти реагування на захворювання, для хворих із циркулярною зміною афективних фаз ейфорійно-анозогнозичний варіант, для хворих зі станами афективного сплощення – анозогнозичний.