Лілія Ребуха, Оксана Шквир, Наталія Казакова, О. В. Поліщук
{"title":"НАУКОВІ НАПРЯМКИ ТА ЕТАПИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОГО ОСВІТИ","authors":"Лілія Ребуха, Оксана Шквир, Наталія Казакова, О. В. Поліщук","doi":"10.31865/2414-9292.17.2022.266657","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз теоретико-практичних проблем сучасної професійної орієнтації в закладах загальної середньої освіти, де здебільшого сенс вибору професії молоддю знаходиться поза її змістом. Визначено, що найбільшою проблемою у профорієнтації є змістове наповнення напрямків та етапів проведення профорієнтаційної роботи в закладах освіти щодо професійного самовизначення старшокласників. Зазначено основні помилки випускників шкіл при виборі професії: вибір майбутньої професії «за компанією»; вступ в освітній заклад освіти «куди візьмуть»; відкладання на певний час початку дорослого життя; важливість вибору вишу, а не на бажаної спеціальності; зовнішня привабливість професії та орієнтування на моду. \nОписано проведення профорієнтаційної роботи на двох взаємопов’язаних рівнях: громадському та особистісному; визначено головні завдання педагога в процесі проведення профорієнтації старшокласників. Виокремлено та змістовно наповнено основні напрями профорієнтації учнів закладів загальної середньої освіти. До них віднесено професійну інформацію, професійне консультування, надання рекомендацій учням про особливості майбутньої професійної діяльності відповідно до психологічних, психофізіологічних та фізичних можливостей особистості; визначення ступеня придатності учня до конкретної професії відповідно до нормативних вимог та медичних обмежень. Дано змістову характеристику поетапної профорієнтаційної роботи в закладі освіти з учнями 2-4, 5-8 та 9-11 класів, визначено показниками готовності до самостійного вибору учнями майбутньої професії та описано організацію профорієнтаційної роботи вчителем. \nЗроблено висновок, що сучасна профорієнтація є ефективною у тому разі, коли її починають проводити з учнями початкової школи, що сприяє у старшому шкільному віці більш швидшому професійному самовизначенню.","PeriodicalId":153010,"journal":{"name":"Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти","volume":"76 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.266657","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті здійснено аналіз теоретико-практичних проблем сучасної професійної орієнтації в закладах загальної середньої освіти, де здебільшого сенс вибору професії молоддю знаходиться поза її змістом. Визначено, що найбільшою проблемою у профорієнтації є змістове наповнення напрямків та етапів проведення профорієнтаційної роботи в закладах освіти щодо професійного самовизначення старшокласників. Зазначено основні помилки випускників шкіл при виборі професії: вибір майбутньої професії «за компанією»; вступ в освітній заклад освіти «куди візьмуть»; відкладання на певний час початку дорослого життя; важливість вибору вишу, а не на бажаної спеціальності; зовнішня привабливість професії та орієнтування на моду.
Описано проведення профорієнтаційної роботи на двох взаємопов’язаних рівнях: громадському та особистісному; визначено головні завдання педагога в процесі проведення профорієнтації старшокласників. Виокремлено та змістовно наповнено основні напрями профорієнтації учнів закладів загальної середньої освіти. До них віднесено професійну інформацію, професійне консультування, надання рекомендацій учням про особливості майбутньої професійної діяльності відповідно до психологічних, психофізіологічних та фізичних можливостей особистості; визначення ступеня придатності учня до конкретної професії відповідно до нормативних вимог та медичних обмежень. Дано змістову характеристику поетапної профорієнтаційної роботи в закладі освіти з учнями 2-4, 5-8 та 9-11 класів, визначено показниками готовності до самостійного вибору учнями майбутньої професії та описано організацію профорієнтаційної роботи вчителем.
Зроблено висновок, що сучасна профорієнтація є ефективною у тому разі, коли її починають проводити з учнями початкової школи, що сприяє у старшому шкільному віці більш швидшому професійному самовизначенню.