ГЕНЕТИЧНО-МОРФОНОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СПОЛУЧНИКІВ-ЕТИМОНІВ У ПРАМОВАХ

Олександра Миколаївна Тугай
{"title":"ГЕНЕТИЧНО-МОРФОНОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СПОЛУЧНИКІВ-ЕТИМОНІВ У ПРАМОВАХ","authors":"Олександра Миколаївна Тугай","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-11","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У пропонованій статті окреслено морфологічні та фонологічні риси сполучників сурядного та підрядного синтаксичного зв’язку як етимонів або етимологічних конструктів у праностратичній, праіндоєвропейській та прагерманській мовах з урахуванням історичної та генетичної мовної модифікації зазначених прамов. Уточнено, що індоєвропейська мовна сім’я, включно із групою германських мов, зокрема, входить до гілки західно-ностратичних мов ностратичної макросім’ї, яка має одного гіпотетичного предка – найдавнішу дописемну індоєвропейську мову – ностратичну прамову. Тоді як праіндоєвропейська мова є праматір’ю усіх індоєвропейських мов, із прагерманською мовою як мовою-предком германських мов. Доведено, що генеза давньогерманських мов бере свій початок із мови-предка ностратичної макросім’ї – ностратичної прамови, яка є праматір’ю праіндоєвропейської та прагерманської мов. Визначено, що термінальна дата розповсюдження, розпаду індоєвропейських мов припадає на перше тисячоліття до нашої ери, що є тригером до появи їхніх відмінних морфонологічних ознак, зі збереженням спільнокореневих та / або флексійних праформ. Виокремлено етимологічні конструкти сполучників праностратичної, праіндоєвропейської, прагерманської мов, відповідно: 1) сурядного зв’язку – *ħary-; *ħher- [~ *ħhar-] / *ħhr-; *auke (or, with, and, but); 2) підрядного зв’язку – *kwhay- / *kwhi- [~ *kwhe-] / *kwha- [~ *kwhǝ-]; *kwhay-, *kwo-r [~ *kwo-r] / *kwor [~ *kwor]; *hwilo- [~ *hwilo-], *hwar- / [~ *hwar-] (when, where, as, though, while). З’ясовано, що етимологічні конструкти сурядних та підрядних сполучників у прамовах індоєвропейської сім’ї демонструють спільні морфонологічні процеси як: 1) спільнокореневу праформу із чергуванням або редукцією приголосних та голосних фонем; 2) зрушення праностратичного праморфемного кореня-основи відповідного сполучника-етимона – від праіндоєвропейської основи до прагерманської основи; 3) трьох-, чотирьохелементну консонантно-вокалічну структуру відкритого та закритого складів. Ідентифіковано, що етимологічні конструкти сурядних та підрядних сполучників у досліджуваних прамовах індоєвропейської сім’ї виявляють відмінні морфонологічні процеси як: 1) преформанти та постформанти як прасубморфи; 2) двох- та п’ятиелементну консонантно-вокалічну структуру відкритого складу. Спільні та відмінні морфонологічні ознаки зазначених сполучників-етимонів сигналізують про історико-генетичний зв’язок між досліджуваними прамовами, із подальшим розвитком мовної генетики у давньогерманських мовах.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"230 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-08-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-11","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

У пропонованій статті окреслено морфологічні та фонологічні риси сполучників сурядного та підрядного синтаксичного зв’язку як етимонів або етимологічних конструктів у праностратичній, праіндоєвропейській та прагерманській мовах з урахуванням історичної та генетичної мовної модифікації зазначених прамов. Уточнено, що індоєвропейська мовна сім’я, включно із групою германських мов, зокрема, входить до гілки західно-ностратичних мов ностратичної макросім’ї, яка має одного гіпотетичного предка – найдавнішу дописемну індоєвропейську мову – ностратичну прамову. Тоді як праіндоєвропейська мова є праматір’ю усіх індоєвропейських мов, із прагерманською мовою як мовою-предком германських мов. Доведено, що генеза давньогерманських мов бере свій початок із мови-предка ностратичної макросім’ї – ностратичної прамови, яка є праматір’ю праіндоєвропейської та прагерманської мов. Визначено, що термінальна дата розповсюдження, розпаду індоєвропейських мов припадає на перше тисячоліття до нашої ери, що є тригером до появи їхніх відмінних морфонологічних ознак, зі збереженням спільнокореневих та / або флексійних праформ. Виокремлено етимологічні конструкти сполучників праностратичної, праіндоєвропейської, прагерманської мов, відповідно: 1) сурядного зв’язку – *ħary-; *ħher- [~ *ħhar-] / *ħhr-; *auke (or, with, and, but); 2) підрядного зв’язку – *kwhay- / *kwhi- [~ *kwhe-] / *kwha- [~ *kwhǝ-]; *kwhay-, *kwo-r [~ *kwo-r] / *kwor [~ *kwor]; *hwilo- [~ *hwilo-], *hwar- / [~ *hwar-] (when, where, as, though, while). З’ясовано, що етимологічні конструкти сурядних та підрядних сполучників у прамовах індоєвропейської сім’ї демонструють спільні морфонологічні процеси як: 1) спільнокореневу праформу із чергуванням або редукцією приголосних та голосних фонем; 2) зрушення праностратичного праморфемного кореня-основи відповідного сполучника-етимона – від праіндоєвропейської основи до прагерманської основи; 3) трьох-, чотирьохелементну консонантно-вокалічну структуру відкритого та закритого складів. Ідентифіковано, що етимологічні конструкти сурядних та підрядних сполучників у досліджуваних прамовах індоєвропейської сім’ї виявляють відмінні морфонологічні процеси як: 1) преформанти та постформанти як прасубморфи; 2) двох- та п’ятиелементну консонантно-вокалічну структуру відкритого складу. Спільні та відмінні морфонологічні ознаки зазначених сполучників-етимонів сигналізують про історико-генетичний зв’язок між досліджуваними прамовами, із подальшим розвитком мовної генетики у давньогерманських мовах.
本文概述了连接词和从属句法关系的连接词作为词源或词源构造在原诺斯特拉语、原印欧语和原日耳曼语中的形态学和语音学特征,同时考虑到了这些原语言的历史和遗传语言学变迁。研究明确指出,印欧语系,特别是包括日耳曼语在内的日耳曼语系,是诺斯特拉语系大家族中西诺斯特拉语的一个分支,它有一个假定的祖先--最古老的前文字印欧语--诺斯特拉语。而原印欧语是所有印欧语的祖先,原日耳曼语是日耳曼语言的祖先。事实证明,古日耳曼语的起源源于 Nostratic 大族的祖先语言--Nostratic 原语,它是原印欧语和原日耳曼语的祖先。据考证,印欧语传播和崩溃的最终时间是在公元前一千年,这也是印欧语在保留共同词根和/或词素的情况下出现独特形态特征的导火索。普兰诺斯语、原印欧语和原日耳曼语连接词的词源构造分别是这样的:1)连接关系--*ħary-;*ħher- [~ *ħhar-]/*ħhr-;*auke(或、与、和、但是);2)从属关系--*kwhay- / *kwhi- [~ *kwhe-] / *kwha- [~ *kwh-];*kwhay-, *kwo-r [~ *kwo-r] / *kwor [~ *kwor]; *hwilo- [~ *hwilo-], *hwar- / [~ *hwar-](何时、何地、如同、虽然、同时)。研究发现,印欧语系语言中连词和从属连词的词源构造表现出共同的形态过程,如1) 具有辅音和元音音位交替或减少的共同词根词形;2) 相应连词词源的词根词基从原印欧语词基转移到原日耳曼语词基;3) 开音节和闭音节的三元和四元辅音声母结构。研究发现,在所研究的印欧语系语言中,连词和从属连词的词源结构显示出不同的形态学过程,如:1)前状语和后状语:1) 前状语和后状语作为原形;2) 开音节的二元和五元辅音-声母结构。这些复合词源的共同和独特的形态特征标志着所研究的原初语言之间的历史和遗传联系,以及古日耳曼语言中语言遗传学的进一步发展。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信