Перспективи газоносності гравігенних структур зони Красноріцького скиду Дніпровсько-Донецької западини України

Я. Г. Лазарук
{"title":"Перспективи газоносності гравігенних структур зони Красноріцького скиду Дніпровсько-Донецької западини України","authors":"Я. Г. Лазарук","doi":"10.31471/1993-9973-2022-4(85)-7-18","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В осадових товщах багатьох нафтогазоносних басейнів світу встановлено гравігенні диз’юнктивні дислокації і пов’язані з ними плікативні структури. З такими структурами пов’язані численні родовища нафти і газу. Антиклінальні підняття осадового чохла, які простягаються вздовж зони Красноріцького скиду на південному сході Дніпровсько-Донецької западини, є типовими гравігенними утвореннями. З ними пов’язані близько півтора десятка газоконденсатних родовищ. Однак, у північно-західній частині низки продуктивних структур між Євгеніївським та Борівським родовищами на ділянці довжиною майже 40 км не відкрито жодного родовища вуглеводнів. За результатами вивчення гравігенних тектонічних дислокацій зони Красноріцького скиду встановлено, що склепіння прирозломних антикліналей зміщуються в плані слідом за зміщенням самих порушень. Таке зміщення склепінь у продуктивних відкладах родовищ  може становити 0,5 км і більше. Неврахування зміщення структурних планів з глибиною може бути причиною невдач пошукового буріння в зонах гравігенних дислокацій.  Тому в подальшому рекомендоване буріння похило спрямованих свердловин з метою розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять. На ділянці Муратівського скиду за даними сейсморозвідки встановлено три підняття. Показано невідповідність форми піднять і форми порушень з позицій гравігенного тектогенезу. Дана рекомендація для уточнення структурних побудов. За результатами зіставлення геологічних матеріалів і космічних фотографій простежений зв’язок долини ріки Сіверський Донець з Муратівським скидом. Висловлено припущення, що гравігеннідугоподібні порушення, з яких складається цей скид,  відображаються в будові річкової долини дугоподібними вигинами древніх русел. За цією ознакою нами виділено ще три прогнозні складки довжиною від 2,0 до 3,5 км.  Отримані результати з прогнозування нових гравігенних структур запропоновано використати для планування сейсморозвідувальних робіт на північно-західному продовженні Муратівського скиду.\n ","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2022-4(85)-7-18","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

В осадових товщах багатьох нафтогазоносних басейнів світу встановлено гравігенні диз’юнктивні дислокації і пов’язані з ними плікативні структури. З такими структурами пов’язані численні родовища нафти і газу. Антиклінальні підняття осадового чохла, які простягаються вздовж зони Красноріцького скиду на південному сході Дніпровсько-Донецької западини, є типовими гравігенними утвореннями. З ними пов’язані близько півтора десятка газоконденсатних родовищ. Однак, у північно-західній частині низки продуктивних структур між Євгеніївським та Борівським родовищами на ділянці довжиною майже 40 км не відкрито жодного родовища вуглеводнів. За результатами вивчення гравігенних тектонічних дислокацій зони Красноріцького скиду встановлено, що склепіння прирозломних антикліналей зміщуються в плані слідом за зміщенням самих порушень. Таке зміщення склепінь у продуктивних відкладах родовищ  може становити 0,5 км і більше. Неврахування зміщення структурних планів з глибиною може бути причиною невдач пошукового буріння в зонах гравігенних дислокацій.  Тому в подальшому рекомендоване буріння похило спрямованих свердловин з метою розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять. На ділянці Муратівського скиду за даними сейсморозвідки встановлено три підняття. Показано невідповідність форми піднять і форми порушень з позицій гравігенного тектогенезу. Дана рекомендація для уточнення структурних побудов. За результатами зіставлення геологічних матеріалів і космічних фотографій простежений зв’язок долини ріки Сіверський Донець з Муратівським скидом. Висловлено припущення, що гравігеннідугоподібні порушення, з яких складається цей скид,  відображаються в будові річкової долини дугоподібними вигинами древніх русел. За цією ознакою нами виділено ще три прогнозні складки довжиною від 2,0 до 3,5 км.  Отримані результати з прогнозування нових гравігенних структур запропоновано використати для планування сейсморозвідувальних робіт на північно-західному продовженні Муратівського скиду.  
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信