{"title":"Використання досвіду ЄС у застосуванні маркетингових інструментів при торгівлі продуктами харчування","authors":"К. О. Дорошкевич, Х. О. Теличко","doi":"10.36930/507009","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Розглянуто зовнішню торгівлю продуктами харчування між Україною та ЄС, досліджено її структуру і динаміку у 2019-2021 рр. за основними товарними групами, вивчено нормативно-правові засади розвитку. Для результативного поглиблення євроінтеграційних процесів України, що супроводжуються лібералізацією зовнішньої торгівлі у межах створеної всеохопної зони вільної торгівлі, доведено необхідність впровадження найкращих практик маркетингової діяльності країн ЄС, для чого вивчено інструменти маркетингу продуктів харчової промисловості: екологічний, цифровий маркетинг, нейромаркетинг, краудмаркетинг, івент-маркетинг, мобільний маркетинг тощо. \nВикористано наукові праці вітчизняних і зарубіжних науковців за проблемою, матеріали статистичних досліджень, а також методи теоретичного узагальнення, аналіз і синтез, порівняння, графічну візуалізацію тощо. Як результат, визначено актуальні напрями впровадження досвіду ЄС щодо застосування маркетингових інструментів у торгівлі продуктами харчування: ширше впровадження елементів комплексу маркетингу за концепцією \"7P\", що передбачає врахування думки споживачів, а також способів задоволення їх потреб (процеси обслуговування), упакування товарів; розвиток екологічно відповідального маркетингу, що включає екологічну сертифікацію, відповідне маркування товарів, аудит процесів виробництва та інструменти його просування (просування продуктів, виготовлених із дотриманням принципів сталого розвитку); використання інформаційних та цифрових інструментів захисту інформації та розвиток цифрового маркетингу з обмеженням небажаного контенту; активізація попиту на продукти харчування на основі впровадження коопераційної клієнтоорієнтованої взаємодії, що реалізується у процесі опитувань та шляхом зворотнього зв'язку із споживачами.","PeriodicalId":405545,"journal":{"name":"Efficiency of public administration","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Efficiency of public administration","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/507009","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Розглянуто зовнішню торгівлю продуктами харчування між Україною та ЄС, досліджено її структуру і динаміку у 2019-2021 рр. за основними товарними групами, вивчено нормативно-правові засади розвитку. Для результативного поглиблення євроінтеграційних процесів України, що супроводжуються лібералізацією зовнішньої торгівлі у межах створеної всеохопної зони вільної торгівлі, доведено необхідність впровадження найкращих практик маркетингової діяльності країн ЄС, для чого вивчено інструменти маркетингу продуктів харчової промисловості: екологічний, цифровий маркетинг, нейромаркетинг, краудмаркетинг, івент-маркетинг, мобільний маркетинг тощо.
Використано наукові праці вітчизняних і зарубіжних науковців за проблемою, матеріали статистичних досліджень, а також методи теоретичного узагальнення, аналіз і синтез, порівняння, графічну візуалізацію тощо. Як результат, визначено актуальні напрями впровадження досвіду ЄС щодо застосування маркетингових інструментів у торгівлі продуктами харчування: ширше впровадження елементів комплексу маркетингу за концепцією "7P", що передбачає врахування думки споживачів, а також способів задоволення їх потреб (процеси обслуговування), упакування товарів; розвиток екологічно відповідального маркетингу, що включає екологічну сертифікацію, відповідне маркування товарів, аудит процесів виробництва та інструменти його просування (просування продуктів, виготовлених із дотриманням принципів сталого розвитку); використання інформаційних та цифрових інструментів захисту інформації та розвиток цифрового маркетингу з обмеженням небажаного контенту; активізація попиту на продукти харчування на основі впровадження коопераційної клієнтоорієнтованої взаємодії, що реалізується у процесі опитувань та шляхом зворотнього зв'язку із споживачами.