АЛГОРИТМ РОБОТИ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ З ІСТОРИЧНИМИ ПИСЕМНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Abstract

У статті запропоновано алгоритми роботи школярів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії з писемними пам’ятками, здійснено аналіз адаптованих уривків історичних писемних джерел, які розміщені в підручниках «Історія України» для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку; проведено диференціацію писемних пам’яток, заповнено відповідні таблиці. Встановлено зв'язок між віком дітей, рівнем їхнього інтелектуального розвитку та кількістю й видом історичних писемних джерел. Зазначено, що в 7 класі діти знайомляться з 26 писемними історичними джерелами, у 8 класі школярі опрацьовують 36 писемних свідчень, у 9 класі учні вивчають 44 документи. У порівнянні з 7 класом, у 8 класі кількісний показник писемних пам’яток збільшується на 15 %, а в 9 класі на 22 %. Відзначено зміну співвідношення між видами історичних писемних джерел, зокрема наголошено на тому, що в 7 класі діти з інтелектуальними порушеннями знайомляться, переважно, з оповідними історичними пам’ятками (62 % від всіх джерел складають літописи, 23 % – мемуаристика і лише 12 % – документалістика), а в наступних класах показники описових писемних пам’яток зменшуються, а відсоток документалістики збільшується (у 8 класі – до 22 %, а в 9 класі – до 48 %). Визначено критерії відбору історичних писемних джерел для дітей з порушеннями інтелекту (рівень пізнавального розвитку учня, структура дефекту, кількість учнів у класі, їх комбінація, сформованість навичок читання, темп роботи на уроці тощо); описано ефективні прийоми роботи з історичними джерелами (самостійне читання, поділ тексту на частини та їх опрацювання, пошук дітьми відповіді у тексті історичного документа, складання плану, виділення основної думки, порівняння поглядів різних авторів); запропоновано алгоритм опрацювання писемної історичної пам’ятки (читання тексту (з візуалізацією (унаочненням) ключових понять, визначення виду писемного джерела, встановлення авторства тексту, з’ясування часу створення документа, підведення підсумку); висвітлено етапи роботи з писемним історичним джерелом (отримання тексту, знайомство з документом, аналіз, виконання завдання тощо).