{"title":"ПРОФІЛАКТИКА ОСВІТНЬОЇ ДЕПРИВАЦІЇ ЗАСОБАМИ ОРАТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Ольга Красницька","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i5-005","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Пандемія COVID-19, а особливо широкомасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України занурили наше суспільство в нові умови функціонування, породили як багато проблем, так і створили нові виклики, зокрема в освітній сфері. Перед викладачами постало завдання профілактики освітньої депривації шляхом вдосконалення освітнього простору, формування такого освітнього середовища, за якого студент (слухач) здатен навчатися в будь-якому місці й будь-який час. Визначення основних причин і проявів освітньої депривації дало змогу з’ясувати її наслідки (зниження мотивації до навчання; зниження рівня інтелектуального та особистісного розвитку здобувача освіти; зниження рівня фахової підготовленості майбутнього фахівця; зниження рівня конкурентоспроможності на ринку праці; вихолощення інтелектуального потенціалу держави), що можуть завадити перетворити наше суспільство із «суспільства сьогодні» на «суспільство завтра».\nОсвітню депривацію розглянуто як обмеження можливостей здобувача освіти задоволення пізнавальних, інформаційних, когнітивних та загалом освітніх потреб, потреб самоствердження, самовираження та самореалізації через освітню діяльність, а також позбавлення можливості якісного навчання через надання неякісних освітніх послуг. Окреслено її прояви на фізіологічному, інтелектуальному, емоційному та поведінковому рівнях.\nПредставлено форми й засоби ораторської діяльності викладача, спрямовані на профілактику освітньої депривації здобувачів освіти, що використовуються як сучасне методичне забезпечення освітніх компонентів. Зокрема такі: аудіопрезентації, відеопрезентації; відеолекції; ютуб-канал; наукові подкасти; онлайн-курс; сторінки фейсбук, інстаграм з навчальним, науково-популярним, науковим контентом; телеграм-канал за певною тематикою або навчальною дисципліною; персональний сайт викладача або тематичний сайт.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"118 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Education. Innovation. Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i5-005","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Пандемія COVID-19, а особливо широкомасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України занурили наше суспільство в нові умови функціонування, породили як багато проблем, так і створили нові виклики, зокрема в освітній сфері. Перед викладачами постало завдання профілактики освітньої депривації шляхом вдосконалення освітнього простору, формування такого освітнього середовища, за якого студент (слухач) здатен навчатися в будь-якому місці й будь-який час. Визначення основних причин і проявів освітньої депривації дало змогу з’ясувати її наслідки (зниження мотивації до навчання; зниження рівня інтелектуального та особистісного розвитку здобувача освіти; зниження рівня фахової підготовленості майбутнього фахівця; зниження рівня конкурентоспроможності на ринку праці; вихолощення інтелектуального потенціалу держави), що можуть завадити перетворити наше суспільство із «суспільства сьогодні» на «суспільство завтра».
Освітню депривацію розглянуто як обмеження можливостей здобувача освіти задоволення пізнавальних, інформаційних, когнітивних та загалом освітніх потреб, потреб самоствердження, самовираження та самореалізації через освітню діяльність, а також позбавлення можливості якісного навчання через надання неякісних освітніх послуг. Окреслено її прояви на фізіологічному, інтелектуальному, емоційному та поведінковому рівнях.
Представлено форми й засоби ораторської діяльності викладача, спрямовані на профілактику освітньої депривації здобувачів освіти, що використовуються як сучасне методичне забезпечення освітніх компонентів. Зокрема такі: аудіопрезентації, відеопрезентації; відеолекції; ютуб-канал; наукові подкасти; онлайн-курс; сторінки фейсбук, інстаграм з навчальним, науково-популярним, науковим контентом; телеграм-канал за певною тематикою або навчальною дисципліною; персональний сайт викладача або тематичний сайт.