{"title":"ВПЛИВ СТЕНОЗУ АОРТОКЛУБОВОГО СЕГМЕНТА НА УЛЬТРАСТРУКТУРНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ГЕМОКАПІЛЯРІВ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В ЩУРІВ","authors":"Yu. M. Havryshchuk, I. Herasymiuk, T. R. Genyk","doi":"10.11603/2415-8798.2018.4.9628","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Зміна характеру центральної гемодинаміки може як передувати, так і ускладнювати перебіг гострого ішемічного ураження головного мозку. Причому серцево-судинні порушення, що призводять до розвитку гострого ішемічного ураження головного мозку, складають близько 30–40 % у структурі усіх патогенетичних варіантів. \nМета дослідження – встановити особливості ультраструктурних змін у стінках гемокапілярів головного мозку щурів після стенозу аортоклубового сегмента. \nМатеріали і методи. Експерименти проведено на 18 статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях масою тіла 160–180 г. З них 3 тварини склали контрольну групу. Іншим 15 щурам під кетаміновим знеболюванням звужували черевний відділ аорти безпосередньо над її біфуркацією на 2/3 діаметра. Матеріал для електронно-мікроскопічних досліджень забирали через 1; 3; 7; 14 і 28 діб після операції згідно із загальноприйнятою методикою. \nРезультати досліджень та їх обговорення. Проведене електронно-мікроскопічне дослідження структурних компонентів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти свідчить про етапність морфофункціональної перебудови та ремоделювання гемомікроциркуляторної ланки, у динаміці яких можна виділити наступні періоди: \n– альтерації (набряк цитоплазми ендотеліоцитів з одночасними деструктивними змінами органел, нерівномірним потовщенням базальної мембрани та розширенням периваскулярних просторів) – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; \n– адаптаційно-компенсаторних змін – з 3-ї до 7-ї доби експерименту зі стабілізацією морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла (зменшення набряку цитоплазми ендотеліоцитів, більш збережений стан органел, чіткі контури базальної мембрани); \n– відновні – з 14-ї до 28-ї доби спостереження із зворотним розвитком альтераційних змін і суттєвим, однак не повним, відновленням початкового стану структурних компонентів стінок гемокапілярів головного мозку. \nВисновки. Морфофункціональна перебудова та ремоделювання структурних компонентів гемокапілярів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти відбуваються поступово за наступними періодами: альтерації – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; компенсації – з 3-ї до 7-ї доби експерименту і часткового відновлення у більш віддалені терміни.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2018-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник наукових досліджень","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9628","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Зміна характеру центральної гемодинаміки може як передувати, так і ускладнювати перебіг гострого ішемічного ураження головного мозку. Причому серцево-судинні порушення, що призводять до розвитку гострого ішемічного ураження головного мозку, складають близько 30–40 % у структурі усіх патогенетичних варіантів.
Мета дослідження – встановити особливості ультраструктурних змін у стінках гемокапілярів головного мозку щурів після стенозу аортоклубового сегмента.
Матеріали і методи. Експерименти проведено на 18 статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях масою тіла 160–180 г. З них 3 тварини склали контрольну групу. Іншим 15 щурам під кетаміновим знеболюванням звужували черевний відділ аорти безпосередньо над її біфуркацією на 2/3 діаметра. Матеріал для електронно-мікроскопічних досліджень забирали через 1; 3; 7; 14 і 28 діб після операції згідно із загальноприйнятою методикою.
Результати досліджень та їх обговорення. Проведене електронно-мікроскопічне дослідження структурних компонентів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти свідчить про етапність морфофункціональної перебудови та ремоделювання гемомікроциркуляторної ланки, у динаміці яких можна виділити наступні періоди:
– альтерації (набряк цитоплазми ендотеліоцитів з одночасними деструктивними змінами органел, нерівномірним потовщенням базальної мембрани та розширенням периваскулярних просторів) – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження;
– адаптаційно-компенсаторних змін – з 3-ї до 7-ї доби експерименту зі стабілізацією морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла (зменшення набряку цитоплазми ендотеліоцитів, більш збережений стан органел, чіткі контури базальної мембрани);
– відновні – з 14-ї до 28-ї доби спостереження із зворотним розвитком альтераційних змін і суттєвим, однак не повним, відновленням початкового стану структурних компонентів стінок гемокапілярів головного мозку.
Висновки. Морфофункціональна перебудова та ремоделювання структурних компонентів гемокапілярів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти відбуваються поступово за наступними періодами: альтерації – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; компенсації – з 3-ї до 7-ї доби експерименту і часткового відновлення у більш віддалені терміни.