{"title":"СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА МОЖЛИВІСТЬ КОРЕКЦІЇ ДЕЯКИХ ПАРАМЕТРІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ХВОРИХ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ","authors":"Юлія Сергіївна Шаповалова, Сергій Усатов","doi":"10.37321/immunology.2021.1-2-06","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Незважаючи на значну розповсюдженість й увагу дослідників до ЧМТ, є потреба вивчення її клінічних і імунологічних особливостей та пошук шляхів раціональної імунокорекції, для якої може бути використаний препарат імунофан.Мета роботи. Вивчення впливу імунофану на стан цитокінів сироватки крові у пацієнтів із ЧМТ середньої тяжкості в післяопераційному періоді.Матеріали і методи. В дослідження було включено 47 хворих з ЧМТ середньої тяжкості – забоєм головного мозку середньої тяжкості, ускладненимгематомою різної локалізації і об’єму, яка підлягала оперативному втручанню. Всі пацієнти методом сліпої рандомізації були розподілені на дві групи: пацієнти I групи у післяопераційному періоді отримували лікування згідно затверджених протоколів та рекомендацій. Пацієнтам II групи, яким у післяопераційному періоді додатково вводився препарат імунофан у дозі 1,0 мл 0,005 % розчину внутрішньом’язово 1 раз на день впродовж 10 днів з третьої доби після операції. Сироватку крові хворих досліджували одразу після проведеної операції та через 10 днів лікування. Склад досліджуваних цитокінів сироватки IL-1β, IL-2, IL-4, IL-6 та γ-IFN вивчали спектрофотоко-лориметричним методом із використанням наборів реактивів для імуноферментного аналізу.Результати. У пацієнтів ІІ групи після операційного втручання на тлі проведення комплексного лікування із додаванням до загальноприйнятих засобів імуноактивного препарату імунофану відбувалось більш суттєве, ніж при лікуванні пацієнтів І групи, зниження всіх вивчених цитокінів та співвідношення IL-1β/IL-4, що відображувало імунологічну активність імунофану при лікуванні пацієнтів із ЧМТ. Проте, збереження всіх прозапальних цитокінів підвищеними свідчить, що в організмі хворих продовжують існувати запальні зміни, наявність яких може слугувати підставою для тривалого відновлювального періоду та до проведення пацієнтам медичної реабілітації у відновлювальному періоді.Висновки. Перспективним є можливість застосування імуноактивного препарату імунофану у хворих з черепно-мозковою травмою у післяопераційному періоді для запобігання ускладнень та підвищення ефективності терапії.","PeriodicalId":245566,"journal":{"name":"Immunology and Allergy: Science and Practice","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Immunology and Allergy: Science and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37321/immunology.2021.1-2-06","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Незважаючи на значну розповсюдженість й увагу дослідників до ЧМТ, є потреба вивчення її клінічних і імунологічних особливостей та пошук шляхів раціональної імунокорекції, для якої може бути використаний препарат імунофан.Мета роботи. Вивчення впливу імунофану на стан цитокінів сироватки крові у пацієнтів із ЧМТ середньої тяжкості в післяопераційному періоді.Матеріали і методи. В дослідження було включено 47 хворих з ЧМТ середньої тяжкості – забоєм головного мозку середньої тяжкості, ускладненимгематомою різної локалізації і об’єму, яка підлягала оперативному втручанню. Всі пацієнти методом сліпої рандомізації були розподілені на дві групи: пацієнти I групи у післяопераційному періоді отримували лікування згідно затверджених протоколів та рекомендацій. Пацієнтам II групи, яким у післяопераційному періоді додатково вводився препарат імунофан у дозі 1,0 мл 0,005 % розчину внутрішньом’язово 1 раз на день впродовж 10 днів з третьої доби після операції. Сироватку крові хворих досліджували одразу після проведеної операції та через 10 днів лікування. Склад досліджуваних цитокінів сироватки IL-1β, IL-2, IL-4, IL-6 та γ-IFN вивчали спектрофотоко-лориметричним методом із використанням наборів реактивів для імуноферментного аналізу.Результати. У пацієнтів ІІ групи після операційного втручання на тлі проведення комплексного лікування із додаванням до загальноприйнятих засобів імуноактивного препарату імунофану відбувалось більш суттєве, ніж при лікуванні пацієнтів І групи, зниження всіх вивчених цитокінів та співвідношення IL-1β/IL-4, що відображувало імунологічну активність імунофану при лікуванні пацієнтів із ЧМТ. Проте, збереження всіх прозапальних цитокінів підвищеними свідчить, що в організмі хворих продовжують існувати запальні зміни, наявність яких може слугувати підставою для тривалого відновлювального періоду та до проведення пацієнтам медичної реабілітації у відновлювальному періоді.Висновки. Перспективним є можливість застосування імуноактивного препарату імунофану у хворих з черепно-мозковою травмою у післяопераційному періоді для запобігання ускладнень та підвищення ефективності терапії.