{"title":"ВПЛИВ СЕКРЕТОМ КЛІТИН НА РЕГЕНЕРАТИВНИЙ ПРОЦЕС ПРИ ШКІРНО-М’ЯЗОВОМУ ПОШКОДЖЕННІ У ЩУРІВ","authors":"Antonina Kliuchnykova, Mykola Lisianyi, Liudmyla Bielska","doi":"10.37321/immunology.2023.1-2-07","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження. Визначення впливу секретом, отриманих із різних джерел на регенерацію шкірно-м’язового пошкодження у щурів. В даній роботі досліджували секретоми прилипаючої та не прилипаючої фракції клітин фетального головного мозку, та секретоми спленоцитів щурів. Матеріали та методи. Досліджували вплив секретом на змодельований рановий процес. Наркотизованим тваринам скальпелем робили надріз шкірно-м’язового покриття стегна розміром 1×2 см2. На 2, 3 та 4 добу після моделювання рани, тваринам внутрішньом’язово (1 серія досліджень), та внутрішньоочеревинно (2 серія досліджень) вводили секретоми. З наступного дня заміряли площу ранової поверхні. Результати досліджень. При внутрішньо-м’язовому введенні секретом, отриманих із прилипаючої фракції к.г.м.н.щ., шкірно-м’язова рана з площі ранової поверхні на 5 добу після нанесення рани зменшувалась у 8,6 рази, тоді як в тварин контрольної групи ранова поверхня складала 0,8×0,53 см2, і на 8 добу після нанесення рани в даній групі спостерігається повне загоєння, тоді як у тварин контрольної групи ще на 8 добу спостерігали струп ранової поверхні розміром 0,16×0,03 см2.Достовірно не відрізнялись і результати при внутрішньо-м’язовому введенні секретому, отриманому із с.с. Тоді як при введенні секретом, отриманих із не прилипаючої фракції к.г.м.н.щ., ранова поверхня за площею не відрізнялася від такої в тварин контрольної групи, і повне загоєння рани спостерігалось на 9 добу після нанесення рани.Найшвидше загоювались рани в групах тварин, яким внутрішньоочеревинно вводили секретом прилипаючої фракції к.г.м.н.щ і при внутрішньоочеревинному введенні секретом спленоцитів, де площа ранової поверхні в даних групах вірогідно не відрізнялася. При введенні внутрішньоочеревинно, секретом не прилипаючої фракції к.г.м.н.щ., прискорення загоєння рани не спостерігалося, де площа ранової поверхні була майже такою, як і в контролі, і повне загоєння ранової поверхні спостерігалося на 11 добу після нанесення рани. Висновки. Секретоми, отримані з головного мозку новонароджених щурів, а саме прилипаюча фракція та секретоми, отримані з мононуклеарів спленоцитів щурів, вірогідно прискорюють регенерацію шкірно-м’язового пошкодження стегна у щурів. Секретоми не прилипаючої фракції клітин головного мозку новонароджених щурів не впливають на відновлення та загоєння ранової поверхні.","PeriodicalId":245566,"journal":{"name":"Immunology and Allergy: Science and Practice","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Immunology and Allergy: Science and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.1-2-07","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження. Визначення впливу секретом, отриманих із різних джерел на регенерацію шкірно-м’язового пошкодження у щурів. В даній роботі досліджували секретоми прилипаючої та не прилипаючої фракції клітин фетального головного мозку, та секретоми спленоцитів щурів. Матеріали та методи. Досліджували вплив секретом на змодельований рановий процес. Наркотизованим тваринам скальпелем робили надріз шкірно-м’язового покриття стегна розміром 1×2 см2. На 2, 3 та 4 добу після моделювання рани, тваринам внутрішньом’язово (1 серія досліджень), та внутрішньоочеревинно (2 серія досліджень) вводили секретоми. З наступного дня заміряли площу ранової поверхні. Результати досліджень. При внутрішньо-м’язовому введенні секретом, отриманих із прилипаючої фракції к.г.м.н.щ., шкірно-м’язова рана з площі ранової поверхні на 5 добу після нанесення рани зменшувалась у 8,6 рази, тоді як в тварин контрольної групи ранова поверхня складала 0,8×0,53 см2, і на 8 добу після нанесення рани в даній групі спостерігається повне загоєння, тоді як у тварин контрольної групи ще на 8 добу спостерігали струп ранової поверхні розміром 0,16×0,03 см2.Достовірно не відрізнялись і результати при внутрішньо-м’язовому введенні секретому, отриманому із с.с. Тоді як при введенні секретом, отриманих із не прилипаючої фракції к.г.м.н.щ., ранова поверхня за площею не відрізнялася від такої в тварин контрольної групи, і повне загоєння рани спостерігалось на 9 добу після нанесення рани.Найшвидше загоювались рани в групах тварин, яким внутрішньоочеревинно вводили секретом прилипаючої фракції к.г.м.н.щ і при внутрішньоочеревинному введенні секретом спленоцитів, де площа ранової поверхні в даних групах вірогідно не відрізнялася. При введенні внутрішньоочеревинно, секретом не прилипаючої фракції к.г.м.н.щ., прискорення загоєння рани не спостерігалося, де площа ранової поверхні була майже такою, як і в контролі, і повне загоєння ранової поверхні спостерігалося на 11 добу після нанесення рани. Висновки. Секретоми, отримані з головного мозку новонароджених щурів, а саме прилипаюча фракція та секретоми, отримані з мононуклеарів спленоцитів щурів, вірогідно прискорюють регенерацію шкірно-м’язового пошкодження стегна у щурів. Секретоми не прилипаючої фракції клітин головного мозку новонароджених щурів не впливають на відновлення та загоєння ранової поверхні.